Анотація

У статті визначені переваги та недоліки оцінки за справедливою вартістю довгострокових операційних активів для відображення у фінансовій звітності. До довгострокових операційних активів сільськогосподарських підприємств відносять основні засоби, інвестиційну нерухомість, нематеріальні активи і біологічні активи. Їхня частка є суттєвою в структурі довгострокових активів сільськогосподарських підприємств, проте більшість сучасних досліджень зосереджена на оцінці біологічних активів.

Справедлива вартість може застосовуватися для оцінки цих активів на дату балансу з використанням різних моделей. За моделлю справедливої вартості актив обліковується на балансі за справедливою вартістю з відображенням періодичних коригувань, які визнаються у складі доходів або витрат. Застосування моделі переоцінки, яку використовують українські підприємства, передбачає відображення активу в балансі за переоціненою вартістю, тобто за справедливою вартістю на дату переоцінки за вирахуванням будь-якої подальшої амортизації та збитків від знецінення з урахуванням періодичних змін справедливої вартості, які визнаються в іншому сукупному доході та у капіталі в дооцінках, відображеному у складі власного капіталу.

Визначений перелік операцій з довгостроковими операційним активами сільськогосподарських підприємств, для яких оцінка справедливої вартості є обов’язковою за вимогами законодавства.

З’ясовано, що для оцінки справедливої вартості необоротних операційних активів використовуються закриті вхідні дані підприємств, оскільки доступні відкриті дані про ціни продажу ідентичних або подібних активів на дату оцінки переважно недоступні. Тому неможливість перевірки обмежує корисність інформації про оцінку справедливої вартості.

Обґрунтовано, що фінансові активи та довгострокові операційні активи відрізняються за своєю природою, оскільки при їхній взаємодії виникає синергія, причому синергія може виникати між об’єктами основних засобів та нематеріальними активами, тоді як така взаємодія не характерна для фінансових активів. Наявність синергії зумовлює відмінність між сумою справедливої вартості відокремлених активів та їх групи, що генерує грошовий потік. Через вказані обмеження справедлива вартість довгострокових операційних активів (за винятком довгострокових біологічних активів) не використовується сільськогосподарськими підприємствами як основний метод оцінки на добровільних засадах, незважаючи на свої концептуальні переваги.