Анотація

У житлових і громадських будівлях старої забудови, зокрема у центральній частині м. Львова, улаштовані дерев’яні перекриття. За час тривалої експлуатації в основних несучих конструкціях таких перекриттів виникають суттєві дефекти і пошкодження, основними з яких є: надмірні прогини, трухлявість і грибкові утворення (особливо на приопорних ділянках зовнішніх стін), горизонтальні і косі розшаровуючі тріщини значної протяжності.

Більшість перекриттів із такими окремими чи в комплексі дефектами і пошкодженнями необхідно підсилювати або замінювати. За повного демонтажу дерев’яних перекриттів можна улаштувати нове капітальне плоске залізобетонне перекриття, зокрема полегшеного типу з використанням вставок різних форм і з різних матеріалів.

Проте з техніко-економічних міркувань доцільний такий спосіб реконструкції дерев’яних конструкцій: знімаються верхні шари підлогової конструкції (паркет, дощатий настил тощо) з повним оголенням дерев’яних балок зверху і з боків; на нижній (стельовий) настил укладається цементний розчин; між дерев’яними балками укладається пінопласт із формуванням контурів майбутніх залізобетонних балок; у дерев’яні балки з боків і зверху забурюються металеві анкерні елементи; монтуються арматурні каркаси залізобетонних балок і арматурні сітки верхньої плити над ними; укладається бетон.

У результаті отримуємо нову плитно-ребристу залізобетонну конструкцію перекриття, під час улаштування якої наявне дерев’яне перекриття використано як опалубку.

Нова конструкція перекриття має кращі звуко- і теплоізоляційні властивості та необхідну протипожежну стійкість.