Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво 2020 №21: 118-123
ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТРОЛЮ СТАБІЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ПУНКТІВ ЕТАЛОННОГО БАЗИСУ 2-ГО РОЗРЯДУ У ВИСОТНОМУ ПОЛОЖЕННІ
Рій І., к. е. н.,
Колодій П., к. е. н.,
Смірнов Є., к. т. н.
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/architecture2020.21.118
Анотація
На навчально-науковому геодезичному полігоні Львівського національного аграрного університету у 2009 р. було побудовано лінійний базис 2-го розряду, призначений для метрологічної атестації різних геодезичних приладів. На ньому виконані деякі попередні спостереження.
Для виявлення можливих висотних зміщень було запропоновано виконати циклічні спостереження, що є актуальними на сьогодні. Восени 2019 р. виконані такі спостереження геометричним нівелюванням.
Програмою спостережень передбачено п’ять варіантів вимірювання перевищень між точками базису. Перший варіант – нівелювання із середини між двома сусідніми точками. Другий варіант – нівелювання вздовж напрямку 15–1, третій – у напрямку 1–15, четвертий варіант – нівелювання з однієї станції із середини з лівої сторони базису, і п’ятий варіант – нівелювання з однієї станції із середини з правої сторони базису.
Для виконання програми використано перевірений нівелір Н-3 і спеціальний пристрій – сталеву лінійку зі сферичним рівнем, прикріплену до станового гвинта з примусовим центруванням.
Розглянуто вплив запропонованих методик (варіантів) спостережень, а саме: «відліки за напрямком»; «відліки із середини» – на результати спостережень. Досліджено однорідність результатів спостережень за запропонованими методиками відносно центра групування (деякого середнього значення шуканої величини) за допомогою дисперсійного аналізу.
Для перевірки гіпотези Н0: за використання запропонованих методик систематичний вплив на результати вимірювань відсутній або одного порядку та методики забезпечують результати однієї точності (альтернативна гіпотеза Н1 – систематичні впливи значні, методики не рівнозначні) нами використано критерій Фішера для оцінки різниці між дисперсіями за фактором та залишкової для рівнів значущості α = 0,01 та α = 0,005. Визначено, що для всіх рівнів значущості F < Fα.
Можна стверджувати, що нульова гіпотеза Н0 приймається, тобто вплив наведених вище методик спостереження не має суттєвих систематичних похибок, а оцінки дисперсій відмінні між собою за рахунок випадкових чинників і використані методики забезпечують результати однакової точності.
Ключові слова
еталонний базис, нівелювання, похибка, нівелір, перевищення, дисперсія
Посилання
- Ващенко В., Перій С., Смірнов Є. Про створення лінійного базису. Вісник Львівського національного аграрного університету: архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2011. № 13. С. 240-246.
- Літинський В. О., Віват А. Й., Рій І. Ф. Пристрій для лінійних вимірювань геодезичних взірцевих базисів 2-го розряду. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Географія. Землеустрій. Природокористування. 2014. Вип. 3. С. 19-22.
- Тревого І. С. Взірцеві базиси для еталонування світловіддалемірів. Вісник геодезії та картографії. 1995. № 1. С. 39-45.
- Тревого І., Цюпак І., Гегер В. Еталонний геодезичний базис: аналіз результатів і нова атестація. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2011. Вип. 1. С. 65-68.
- Тревого І. С., Цюпак І. М. Особливості метрологічної атестації еталонних геодезичних базисів. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2014. Вип. 1. С. 29-33.
- Судаков С. Г. Основные геодезические сети. Москва: Недра, 1975. 368 с.