Посилання: Агрономія 2020 №24: 12-16
Екологічна оцінка стану антропогенно порушених земель Подорожненського сірчаного родовища Жидачівського району Львівської області
В. Снітинський, д. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-9633-1004
О. Зеліско, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-1713-4243
П. Хірівський, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-7246-9260
Ю. Корінець, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-8920-3186
Б. Кректун, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0224-8144
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.012
Анотація
У результаті проведених екологічних досліджень встановлено, що антропогенно порушені землі Подорожненського родовища сірки площею 15 км2 перебувають у стані повної непридатності для використання їх у сільському господарстві. Після припинення гірничих робіт техногенно порушена територія, зокрема відвали, поступово заростає деревною рослинністю і задерновується. Ґрунтовий покрив на техноземах формується під впливом рослинності з переважанням дернового процесу ґрунтоутворення. Цей покрив, як і рослинний, є неоднорідним і характеризується переважно несприятливими для рослин водно-фізичними властивостями, зокрема високою щільністю та низькою аерацією.
Техногенні субстрати, а саме глинисті неогенові відклади характеризуються лужною реакцією, високим вмістом органічної речовини, високою концентрацією водорозчинних солей та значною щільністю. Ґрунти родовища слабо забезпечені рухомими формами азоту, фосфору, калію. З глибиною зменшується їхній вміст, а також спостерігається збільшення питомої маси ґрунту. Вміст органічної речовини поступово знижується з глибиною до 0,9–1,0 %, щільність перехідного горизонту становить 1,2–1,3 г/см3.
Виходячи з результатів досліджень особливостей сукцесій рослинності на території природно-техногенного комплексу, можна стверджувати про можливість формування рослинного покриву природним шляхом.
Відвали, кар’єри та інші порушені ділянки вилучені з господарського користування і становлять собою ерозійно небезпечні території, фактично знищена деревна і трав’яниста рослинність, родючі поверхневі шари ґрунту заховані під промисловими відвалами, а в процесі гідромеханізації змішані з четвертинними суглинками і супісками.
Гідроізоляція донних і бортових ділянок хвостосховищ практично відсутня, що призводить до інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод, внаслідок фільтрації промислових стоків із накопичувальних басейнів, шламосховищ і відвалів фосфогіпсу, а також фільтраційних проривів через бережні канави.
У результаті проведених досліджень та на основі отриманих даних розроблено комплекс заходів з ліквідації негативних наслідків експлуатації Подорожненського родовища, рекультивації антропогенно порушених земель та відновлення природних властивостей техногенно-змінених територій.
Ключові слова
екологічна оцінка, сірчане родовище, антропогенно порушені землі, ґрунтово-рослинний покрив
Посилання
- Сметанин В. И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления. Москва: Колос, 2000. 232 с.
- Снітинський В. В., Баб’як Н. М. Забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів тери¬торії, прилеглої до законсервованого Луцького звалища твердих побутових відходів. Вісник ЛДАУ: агрономія. 2003. № 7. С. 3–5.
- Снітинський В., Зеліско О., Хірівський П., Бучко А., Корінець Ю. Моніторинг антропогенно пору¬шених земель Львівського полігону твердих побутових відходів. Вісник ЛНАУ: агрономія. 2018. № 22 (2). С. 5–8.
- Снітинський В., Зеліско О., Хірівський П., Корінець Ю., Кректун Б. Екологічний моніторинг гідрологічних умов Язівського сірчаного рудника Львівської області. Вісник ЛНАУ: агрономія. 2019. № 23. С. 19–22.
- Снітинський В., Зеліско О., Хірівський П., Мазурак О., Бучко А., Корінець Ю. Екологічна оцінка стану поверхневих вод території видобування сірки Яворівським ДГХП «Сірка» Львівської області. Вісник ЛНАУ: агрономія. 2017. № 21. С. 3–5.