Посилання: Агрономія 2019 №23: 97-102
Формування гербологічного стану агроценозу короткої ротації Західного Лісостепу України
І. Шувар, д. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4149-1761
Г. Корпіта, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0908-0129
Б. Бінерт, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-3733-9158
Львівський національний аграрний університет
І. Бойко, ст. викладач
ORCID ID:0000-0002-3869-9214
Бережанський агротехнічний інститут Національного університету біоресурсів і природокористування України
https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.097
Анотація
Наведено результати дослідження, виконаного упродовж 2016–2018 рр. на темно-сірому опідзоленому поверхнево оглеєному ґрунті ФГ «Лисоня БІО» Бережанського району Тернопільської області з вивчення ефективності агротехнічних заходів контролю бур’янів у короткоротаційній сівозміні, спрямованих на створення фітоценотично стійкого стану посівів, збільшення врожайності культур та зменшення хімічного впливу на агрофітоценоз в умовах Західного Лісостепу України.
Встановлено, що додаткові обробітки ґрунту у післяжнивний період, тривале укриття його зеленою масою рослин та сівозмінний чинник мали значний вплив на зменшення запасів насіння бур’янів у ґрунті. Унаслідок інтенсивності їхнього проростання та використання на сидерат з культурними рослинами, позбавлення можливості утворювати генеративні органи зменшується шкодочинність бур’янів та зростає екологічність технологій вирощування культур сівозміни.
Формування гербологічного стану агроценозу короткої ротації відбувалося під впливом вирощування культур у проміжних посівах із родини капустяних на сидерат, використання соломи зернових на добриво та раціонального обробітку ґрунту. Зокрема, насичення короткоротаційної сівозміни культурами проміжного вирощування на сидерат (75 %), а також застосування агротехнічних заходів сприяли зменшенню видового складу бур’янів у середньому за три роки на 43,4 % порівняно з початковим рівнем (187–195 шт./м2). Із загальної кількості виявлених бур’янів виділено 37 видів різних біологічних груп, що найчастіше зустрічаються у посівах, а через три роки окремі з них були пригніченими, не встигали навіть прорости, не проявляли шкодочинного впливу, не утворювали повноцінного насіння. Їх було у середньому 19 видів, або менше на 51,3 %.
За три роки дослідження актуальна забур’яненість у сівозміні на час сходів рослин становила у середньому 96 шт./м2, або зменшилась порівняно до початкового рівня (станом на 2016 р.) на 19,3 %, на час збирання культур – відповідно на 31,4 шт./м2 і 31,3 %.
Ключові слова
сівозміна, бур’яни, агроценоз, родючість ґрунту, продуктивність культур, якість продукції, охорона довкілля
Посилання
- Бегей С. В., Шувар І. А. Екологічне землеробство. Підручник. Львів: Новий Світ-2000, 2007. 429 с.
- Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Колос. 1973. 336 с.
- Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах. Проблеми практичної гербології. Київ. 2001. 234 с.
- Танчик С. П., Бабенко А. І. Контролювання забур’яненості у післяжнивний період. Пропозиція. 2009. № 8. С. 88–90.
- Шувар І. А. Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів: Львів: Новий Світ-2000, 2008. 496 с.
- Шувар І. А., Корпіта Г. М. Контролювання забур’янення агроценозів ячменю ярого і картоплі в Західному Лісостепу України. Збірник наукових праць національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». Київ, 2017. Вип. 4. С. 65–74.
- Шувар І. А., Корпіта Г. М., Шувар А. М. Система контролю забур’яненості посівів ячменю ярого і картоплі в умовах Західного Лісостепу: рекомендації виробництву. Львів: ПП Таїс, 2017. 29 с.