Анотація

Стратегічне планування є важливим інструментом державного регулювання, що допомагає підтримувати необхідні економічні пропорції, забезпечує узгоджене цілеспрямоване функціонування всіх підсистем господарського комплексу регіону. За стратегічного планування розширюються можливості для виявлення закономірностей і тенденцій регіонального розвитку, зростає ступінь передбачуваності змін та поведінки різних суб’єктів господарювання. На регіональному рівні виникають питання не лише вдосконалення самої конструкції регіонального господарства через проведення певної структурно-інвестиційної політики, а й узгодження процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання для гармонійного поєднання інтересів суб’єктів регіональної економіки.

Сучасні реалії та необхідність адаптації вітчизняних підприємств до складних умов реформування економіки зумовили активізацію інтересу до розробки стратегій підприємств (фірм), оскільки без виявлення перспектив і передбачення майбутніх тенденцій розвитку практично неможлива і розробка тактичних заходів у складних ринкових умовах.

Підприємства – це відкриті системи, що активно взаємодіють із зовнішнім середовищем. Бурхливі й неоднозначні зміни середовища є передумовою розробки на підприємстві системи гнучкого пристосування до змін. Саме в рамках стратегічного аспекту діяльності кожне підприємство може швидко реагувати на зміни середовища і при цьому зберігати успішність та результативність діяльності в довгостроковому періоді.

Швидкі зміни розвитку підприємства, що пов’язані з появою нових технологій, глобалізацією діяльності, посиленням конкуренції на ринках готової продукції та ресурсів зумовлюють необхідність його пристосування до змін навколишнього середовища, прогнозування своїх дій і розробки стратегії на майбутнє.

Стратегія розвитку підприємства розробляється в процесі здійснення механізму стратегічного управління. Еволюція систем управління підприємством проходила паралельно зі змінами умов діяльності підприємств, підвищенням рівня нестабільності зовнішнього середовища. Таким чином, з часом система стратегічного управління підприємством все більш ускладнювалася і змінювався зміст стратегії розвитку підприємства.