Анотація

Функціонуючи та здійснюючи господарську діяльність, підприємства економічної сфери, у тому числі й аграрні, зіштовхуються із ситуаціями, які тісно пов’язані з ризиком, який притаманний сфері господарювання економік ринкового спрямування. Здійснюючи управління ризиками, аграрні підприємства повинні враховувати умови, в яких відбувається їхня агропромислова діяльність, з визначенням основних цілей та завдань, які й зумовлюються ними.

Галузь сільгоспвиробництва та результати отримання прибутків надзвичайно тісно пов’язані з ризиками та природними чинниками, наприклад, непередбачувана посуха або зливи, а також сильні заморозки можуть звести нанівець вирощення врожаю через його загибель та відповідно призвести до збитків. На сьогодні саме механізм страхування є найбільш прийнятним та економічно виправданим засобом захисту сільгоспвиробників від настання ризиків псування або знищення сільгосппродукції внаслідок настання несприятливих кліматичних чинників та інших подій.

Враховуючи та керуючись результатами проведеного дослідження, нами виділено й запропоновано такі види страхування, які забезпечуватимуть відшкодування збитків при настанні страхового випадку, що, своєю чергою, забезпечить формування доктрини економічної безпеки аграрного підприємства, а саме: страхування майна агропідприємства; страхування врожаю аграрних культур; титульне страхування прав на землю; страхування якості угідь; страхування відповідальності власників та користувачів угідь; страхування якості виробленої продукції; хеджування ризиків; самострахування; страхування життя та здоров’я працівників.

Дослідивши переваги та недоліки формування фондів самострахування, пропонуємо для створення майбутніх таких фондів застосовувати схему самострахування, основану на диверсифікації відсотків щодо відрахувань залежно від рівня чистого прибутку сільгосппідприємства, що може бути використана для підвищення акумулювання грошей задля швидкого покриття збитків.