Анотація

Трансформаційні зміни в суспільстві, пов’язані з погіршенням світової екологічної ситуації та зумовлені необхідністю здійснення господарської діяльності, ставлять перед сільськогосподарськими підприємствами завдання екологічного використання земельних ресурсів, що забезпечує ефективність їхнього функціонування. Основою земельних ресурсів, які перебувають у будь-яких правових відносинах, у використанні сільськогоспо-дарських підприємств є земля. Земля як природний ресурс, що створений та існує незалежно від волі й праці людей, – це основне джерело задоволення першочергових потреб людства, місце праці. Земля відіграє також важливу соціальну роль: вона є предметом суспільного інтересу не лише з правової та економічної позиції, а й тради¬ційним об’єктом поваги й шани в українському суспільстві. Особливості землі як засобу сільськогос-подарського виробництва визначають специфіку земельних відносин щодо управління та використання земельних ресурсів. Загалом під земельними ресурсами розглядають ті землі, які сільськогосподарські підприємства використовують для здійснення своєї господарської діяльності, насамперед сільськогосподарського виробництва.

Проблемою є те, що з кожним роком з’являється необхідність для сільськогосподарських підприємств збільшувати площі земельних угідь, щоб протистояти в конкуренції монопольним агрохолдингам. Важливим і найприйнятнішим механізмом регулювання земельних відносин у сільському господарстві, організації співпраці між власниками земельних ресурсів та їхніми користувачами є оренда. Проте земельні орендні відносини в сільському господарстві мають забезпечувати гідні економічні умови як для орендаря, так і для орендодавця, при цьому зберігаючи природну родючість ґрунтів через раціональне їхнє використання.