Анотація

Підприємництво у сфері сільського зеленого туризму чинить локальний позитивний вплив на сільську територію і сільську громаду, у межах якої воно здійснюється, та сприяє:

− зниженню рівня безробіття на сільських територіях;

− диверсифікації економічної діяльності і розвитку інших галузей (промисли, ремесла, торгівля, будівництво);

− збереженню й розвитку історико-культурної спадщини села як джерела туристичної атракційності території;

− розвитку інфраструктури сільських територій;

– зростанню активності членів сільської громади та посиленню взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Статистична інформація свідчить, що розвиток підприємництва у вказаній сфері на території України відбувається досить нерівномірно, що зумовлено природно-кліматичними умовами, наявністю історико-культурних об‘єктів та збереженням національних самобутніх традицій.

Основною перешкодою в розвитку сільського зеленого туризму є неврегульоване законодавство та відсутність нормативно-правової бази, на яку б опирався саме цей вид туризму. Основним законодавчим документом, який координує і регламентує роботу в цій сфері, є Закон України «Про особисте селянське господарство», в якому зазначено, що діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства (а сільський зелений туризм є структурним елементом останнього), не належить до підприємницької.

Позитивним чинником у розвитку українського агротуристичного ринку є те, що він будується децентралізовано − практично без участі центральних структур. Це дає змогу розвивати такий вид бізнесу, враховуючи потреби й проблеми самого сільського населення.

Крім того, позитивну роль у становленні й розвитку сільського туризму в Україні відіграє досить високий рівень безробіття в сільській місцевості – 49% від загальної кількості зареєстрованих безробітних у 2018 р., – який змушує населення самостійно вирішувати проблеми власної зайнятості через розвиток цього виду туризму.