Анотація

Регулювання земельних відносин і управління земельними ресурсами в місті передбачає розробку та ведення земельного кадастру – багатоцільової реєстраційної інформаційної системи зі збору, обробки, систематизації, збереження, узагальнення, поповнення і надання відомостей та документів про правовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок із розміщеними на них об’єктами нерухомості, а також про юридичних і фізичних осіб, у тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і землекористувачів, їх права власності, права користування землею та договорів на оренду землі. Державний земельний кадастр повинен забезпечити ведення земельного фонду всіх населених пунктів – сіл, селищ міського типу і міст. Для населених пунктів першочергового значення набувають характеристики земель, які відповідають будівельним вимогам, зокрема тектонічна будова, схеми місцевості, глибина залягання ґрунтових вод, готовність інженерних мереж, характеристики існуючих будівель. Усі землі, розташовані в межах населених пунктів, які відділяються від інших земель, є об’єктом земельного кадастру. За своїм віднесенням – це адміністративні межі, які визначаються проєктом планування та забудови міст, генеральним планом чи техніко-економічними основами розвитку міста. Основною земельно-кадастровою одиницею у населених пунктах поряд із землями підприємств, організацій і установ є земельні ділянки для потреб бу¬дівництва та обслуговування житлових будинків і ведення особистого підсобного господарства. Ці земельні ділянки реєструються і обліковуються з будівлями, які розміщуються на їхній території. До категорії земель населених пунктів, на відміну від інших категорій, входять окремі ділянки земель, які перебувають у віданні міських, селищних рад. Земельний кадастр, як основа вивчення і раціонального використання земель, вимагає дотримання певних принципів, основними з яких є єдність, законність, безперервність, об’єктивність, економічність, наочність і доступність. Дотримання принципів земельного кадастру в населених пунктах дозволяє найбільш повно і правильно організувати використання земель і задовольняє потреби населення, яке там проживає.