СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНА АРХІТЕКТУРА ЯК СПОСІБ ПОКРАЩАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво 2021 №22: 115-119

СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНА АРХІТЕКТУРА ЯК СПОСІБ ПОКРАЩАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

К. Герич, аспірант
ORCID ID: 0000-0001-7175-1678
Н. Ватаманюк, аспірант
ORCID ID: 0000-0002-4977-992x
Київський національний університет будівництва і архітектури

https://doi.org/10.31734/architecture2021.22.115

Анотація

Досліджено питання економічного розвитку сільських поселень завдяки створенню соціально орієнтованої архітектури. Вивчено причини міграції сільського населення до міст і занепад сільських територій. Наведено дані Державної служби статистики України щодо кількості жителів і обсягів міграції сільського населення. А також запропоновано одне з вирішення згаданих проблем – розвиток соціально орієнтованої архітектури, яка б відповідала потребам певної категорії населення та створювала нові робочі місця.

Одним із видів соціально орієнтованої архітектури можуть стати інноваційні центри зайнятості, які є новою типологічною групою соціальних центрів професійної орієнтації та переорієнтації населення. Запропоновано проєктування таких комплексів як об’єктів тяжіння з вдалою транспортною інфраструктурою.

Модель мережі інноваційних центрів зайнятості для сільської місцевості створюється пропорційно до численності населення. Також ураховується забудова складськими та виробничими спорудами на території сільських рад, які можуть бути пристосовані до цих центрів.

Основними функціональними зонами інноваційного центру зайнятості можуть бути: виробнича, адміністративна, житлова, зона харчування, освітня, медична тощо. Також повинні враховуватись відкриті громадські простори, які утворюються в проєктуванні інноваційних центрів зайнятості. Простори мають бути орієнтовані на різні соціальні групи населення та сприяти суспільній взаємодії.

Ураховуючи усі наведені пропозиції та розробки, уможливлюються поступове відродження «забутих» територій сільських поселень і застосування нових рушійних сил для економічного розвитку сіл.

Ключові слова

соціально орієнтована архітектура, сільська місцевість, сільські населені пункти, інноваційні центри зайнятості, відкриті громадські простори

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Гнесь Л. Проблеми розпланування сельбищних територій сільських поселень у сучасних ринкових умовах. Досвід та перспективи розвитку міст України теорія і практика прийняття містобудівних рішень: наук.-техн. збірник. 2012. Діпромісто. № 22. С. 222–232.
  2. «Вижити» селу не вдасться «померти». Новини Львова. URL: http://uanews.lviv.ua/other/2020/07/01/240515.html (дата звернення: 20.06.2021).
  3. Державна служба статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.06.2021).
  4. Костюк О. О. Наукові засади архітектурно-планувальної організації соціально орієнтованого житлового середовища: афтореф. дис. … канд. архітектури; Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ, 2016. 21 с.
  5. Проект Закону про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70936 (дата звернення: 20.06.2021).
  6. Гусєв М. О. Феномен відкритого міського простору як соціального утворення. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. 2017. Вип. 67. С. 3–7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vodaba_2017_67_3 (дата звернення: 20.06.2021).
  7. Шебек Н. М., Костюк О. О. Типологія соціально орієнтованого житлового середовища. Молодий вчений: електрон. наук. фахове вид. 2017. Вип. 1 (41). С. 125–129. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/1/30.pdf (дата звернення: 20.06.2021.
титулка Буд