Анотація

Запропоновано теоретичну оцінку особливостей сприйняття дизайну Скандинавії (зокрема фінського). Розглянуто формування нової генерації фахівців у сфері дизайну, здатних модернізувати будівництво, промисловість та архітектурну галузь.

Досліджено об’єкти діяльності дизайнера, а саме: виробничі інтер’єри, станкові лінії, хімічні установки, обладнання житла, середовища транспорту, офісне обладнання, предмети домашнього вжитку, побутову радіоапаратуру тощо.

Указано на закономірності розвитку дизайну та закони збуту й економічності, властивості матеріалу, конструктивні закономірності.

Досліджено самовираження світових напрямів і захист, характерні для північних країн, традицій простої мови, високу якість, розробку нової продукції для підприємств.

Проаналізовано завдання теми дослідження. Звернуто увагу на перетворення Фінляндії із виробника сировини і напівфабрикатів у виробника предметів, які мають висоту майстерність різних технічних захисних засобів, машин та інструментів лісової промисловості, одягу та інвентарю для дозвілля, а також електроніки.

До переосмислення значення дизайнера в промисловості призвела конкуренція між новими виробами і тиском з боку світового ринку.

Наведено основні фактори, які посприяли розвитку дизайну, національні традиції, бережне ставлення до матеріалів, географічне розміщення Фінляндії, її клімат.

Здійснено оцінку популярності та величі фінського дизайну, починаючи з міжнародних ярмарок, спочатку в Парижі, згодом – у Нью-Йорку, і нарешті тріумф у Мілані (50-ті роки ХХ століття.)

Дизайн почав виконувати провідну роль у промисловому оформленні. Основою творчості у всіх сферах ХІХ–ХХ століть – від музики до образотворчого мистецтва, від орнаменту до архітектури – стала культурна традиція, яка підкреслює національні самоутвердження. Визначено основну мету дизайну, поєднання його із промисловим виробництвом практичних предметів побуту, що продається за помірну ціну.

Наведено постійний процес зростання виробництва, у якому неабияку роль виконали молодіжний рух і підвищення культурного рівня молоді.

Сформульовано визначення промислового дизайну як колективної співпраці між професіоналами різних сфер.

Коротко проаналізовано нагороди фінського дизайну за період кінця ХХ – поч. ХХІ століть.

Висвітлено та встановлено тенденції розвитку особливостей сприйняття фінського дизайну та введено в науковий обіг деякі його особливості формоутворення: візуалізація навколишнього простору відносно часу, періоду, місця сприйняття, зони спостереження та площі охоплення.