Анотація

У першій третині ХХ ст. квартали садибної забудови продовжують розвиватися на південних і південно-східних околицях Львова. У результаті аналізу розвитку містобудівної структури Львова виявлено, що у місті частково реалізована концепція міста-саду Е. Говарда. Утім, у конкретній містобудівній ситуації вона набула особливості, яка полягала у тому, що осередки компактної садибної житлової забудови формувалися у межах міської території і поєднувалися радіальними комунікаціями з центральною частиною міста.

На початку ХХ ст. у Львові був накопичений досвід із будівництва кварталів садибної забудови, таких як Кастелівка, що стало підставою для подальшого розвитку архітектури садибного житла.

Будівництво садибного житла Львова здійснюють у два способи: будівництво окремих будинків на вільних ділянках серед сформованої міської тканини; будівництво комплексів садибної забудови. Садибне житло у Львові у цей період розвивається у трьох напрямах: будівництво будинків уздовж сформованих раніше вулиць паралельними до вулиці смугами; будівництво кварталів садибної забудови з розвитком нової мережі вулиць; будівництво окремих садибних будинків у сформованих раніше кварталах.

У довоєнний період у Львові споруджено квартали садибної забудови у районі вулиць Коновальця – Чупринки, Свенціцького – Паркової, квартали Францувка і Роллерувка, завершено будівництво кварталу Кастелівка. У повоєнний період споруджено квартали садибної забудови у районі вулиць Мирного, Черешневої – Самійленка, біля площі Святослава, завершене будівництво кварталу Роллерувка.