ПРО ВПЛИВ АРХІТЕКТУРИ Р. ШТАЙНЕРА НА СТАНОВЛЕННЯ ЙОГО УЧНІВ І СИМПАТИКІВ. ІМРЕ МАКОВЕЦ

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво 2021 №22: 86-95

ПРО ВПЛИВ АРХІТЕКТУРИ Р. ШТАЙНЕРА НА СТАНОВЛЕННЯ ЙОГО УЧНІВ І СИМПАТИКІВ. ІМРЕ МАКОВЕЦ

Р. Кюнцлі, д. мист.
ORCID ID: 0000-0001-5234-4903
А. Степанюк, к. арх.
ORCID ID: 0000-0001-5030-5724
Львівський національний аграрний університет
І. Бесага, аспірант
ORCID ID: 0000-0002-2736-4985
Львівський державний університет внутрішніх справ

https://doi.org/10.31734/architecture2021.22.086

Анотація

Рудольф Штайнер – засновник антропософської архітектури.

Чимало критиків уважають його архітектуру органічною, адже відображені в архітектурно-просторових вирішеннях своєрідні погляди автора певною мірою аналогічні стилістиці основоположників органічної архітектури. Однак поза увагою дослідників залишилась символіка комплексу антропософської архітектури в Дорнаху.

Враховуючи своєрідність архітектури Штайнера та неоднозначність трактування його творчості, постає питання: кого з сучасних архітекторів вважати його послідовником. Адже сьогодні у світі збудовано уже більше 1000 вальфдорських шкіл, немало сакральних і громадських споруд, житлових будинків. Їх прийнято вважати антропософськими.

Архітектори, які вивчали архітектурні твори Р. Штайнера, захоплювались ними. Архітектуру будівель Штайнера, особливо Ґетеануму, неможливо охопити та пізнати одноразовим спогляданням, вона наповнена такою кількістю інформації, яку необхідно сприймати поступово, духовно та інтелектуально вдосконалюючись. Проєктувати в стилі антропософської архітектури Р. Штайнера, дотримуючись його принципів, – означає бездоганно вивчити його ідеї і підтримувати їх.

Творчість угорського архітектора Імре Маковеца прийнято розглядати у контексті органічної архітектури та впливу Р. Штайнера. Жодна з позицій не є остаточно переконливою і аргументованою. Зарахування І. Маковеца до послідовників Р. Штайнера дослідницею Анною Соколіною у праці «Архитектура и антропософия» є питанням дискусійним.

Оригінальність і пластичність архітектури І. Маковеца, використання екологічно чистих матеріалів не свідчить про органічність чи тим паче її антропософську спрямованість. Архітектура І. Маковеца глибоко національна, зорієнтована на демонстрацію етнічного коріння угорців засобами архітектурної мови. Що дійсно запозичив І. Маковец від Р. Штайнера – це виразність, видовищність, збентеженість, і відповідно – асоціацію архітектури з особистістю та світоглядом автора. Оскільки архітектуру Р. Штайнера ми називаємо антропософською, або штайнерівською, то архітектура Імре Маковеца є глибоко індивідуальною, етнічно-національною, можливо, територіально-регіональною.

Якщо говорити про символізм, використаний в роботах обох архітекторів, то він різний. Символи Штайнера прив’язані до духовної еволюції людини, вони змушують думати, проводити аналогії. Символи Р. Штайнера приховані, але вони всюди: у плануванні ділянки, у закладенні фундаменту, у об’ємно-просторовому вирішенні, в деталях інтер’єру тощо. Символізм І. Маковеца демонстративний, виразний (шатра, крила орла чи сокола, шоломи, шаманські елементи), він однозначно демонструє національне коріння та головні етнічні ідентифікатори угорців. Якщо в архітектурі Р. Штайнера основна візуалізація антропософської науки, то І. Маковец демонструє національне обличчя угорців.

Ключові слова

Р. Штайнер, І. Маковец, архітектура, антропософія, традиції

Повний текст

pdf

Посилання

  1. 22 здания, которые легко могли бы сойти за штаб-квартиры суперзлодеев. Big Picture. URL: https://bigpicture.ru/?p=848075 (дата звернення: 06.05.2021).
  2. 5 известных архитекторов Венгрии. Ч. 1. Архитектурные шедевры Будапешта. Венгерский культурный центр. URL: http://huncult.ru/blog/epiteszeki (дата звернення: 06.05.2021).
  3. 5 фантастических церквей Имре Маковеца. URL: https://www.interior.ru/architecture/9442-5-fantasticheskih-tserkvei-imre-makovetsa.html (дата звернення: 06.05.2021).
  4. Архитектура и антропософия. Составитель и отвецтвенный редактор А. Соколина. М.: Изд-во «КМН», 2001. 268 с.
  5. Архитектура по средам. Архитектор Имре Маковец (Imre Macovecz). Livejournal. 2020. URL: https://mama-zima2013.livejournal.com/523586.html (дата звернення: 06.05.2021).
  6. Беммелен ван Даниель. Первый Гётеанум как здание человечества. Библиотека духовной науки. URL: http://bdn-steiner.ru/modules.php?name=Books&go=page&pid=6901 (дата звернення: 06.05.2021).
  7. Біблія в пер. Івана Огієнка. Библия Онлайн: 2003-2021. URL: https://bibleonline.ru/bible/ubio/ (дата звернення: 06.05.2021).
  8. Габорьяни Петр. Органическая архитектура Венгрии. Livejournal. URL: https://bederkhanov.livejournal.com/39609.html (дата звернення: 06.05.2021).
  9. Готичний стиль в архітектурі Німеччини. Обговорення на LiveInternet. URL: https://hotel-kaskad.dn.ua/text/uk/arhitektura-goticnij-stil-v-arhitekturi-nimeccini-obgovorenna-na-liveinternet.php (дата звернення: 06.05.2021).
  10. Имре Маковец. Форум дизайнеров интерьера, архитекторов и декораторов. URL: http://designbezgalstuka.com/viewtopic.php?f=18&t=6185 (дата звернення: 06.05.2021).
  11. Имре Маковец. Соединяя небо и землю. URL: https://www.afisha.ru/exhibition/152317/ (дата звернення: 06.05.2021).
  12. Лобанов А. Л. Скарабей. Жуки (Coleoptera) и колеоптерологи. URL: https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/world10.htm (дата звернення: 06.05.2021).
  13. Лозко Г. С. Етнологія України: навчальний посібник. Київ: АртЕК, 2001. 304 с. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-4679.html (дата звернення: 06.05.2021).
  14. Мегаполис и деревня. URL: http://method-estate.com/archives/3551 (дата звернення: 06.05.2021).
  15. Перотті Л. Лист до Р. Кюнцлі від 19 липня 2020 року.
  16. Перотті Л. Лист до Р. Кюнцлі від 23 липня 2020 року.
  17. Представитель Человечества. Форум Библиотеки духовной науки. URL: http://predela.net/forums/index.php?topic=442.0 (дата звернення: 06.05.2021).
  18. Роттельмайєр Ф. «Встречи с Рудольфом Штайнером». Meine Lebensbegegnung mit Rudolf Steiner / пер. с нем. П. Снегирева. Москва: Энигма, 2011. 238 с.
  19. Современная западня философия: словарь / сост.: Малахов В. С., Филатов В. П. М.: Политиздат, 1991. 414 с.
  20. Фьюмара Луиджи, Горбик Елена. Введение в принципы органической архитектуры. URL: https://flau.at.ua/publ/teorija_organicheskogo_proektirovanija/vvedenie_v_principy_organicheskoj_arkhitektury/2-1-0-3 (дата звернення: 06.05.2021).
  21. Штайнер Р. Архитектурная идея Гетеанума. Архитектура и антропософия; пер. с нем. Е. И. Россинская; сост. и отв. ред. А. Соколина. М.: Изд-во «КМН», 2001. С.15–29.
  22. Штейнер Р. Искусство в свете мудрости мистерий. Восемь лекций, прочитанных в Дорнахе с 28 декабря 1914 г по 4 января 1915 г со вступительным словом Марии Штейнер / перевод с немецкого А. Демидов. URL: http://samlib.ru/d/demidow_a_a/iskusstvo.shtml (дата звернення: 06.05.2021).
  23. Якунина А. Духовные учителя Человечества XIX-XX века. Тайноведение. URL: http://www.taynovedenie.ru/teachers/index.php#hierarchy.
  24. Adams D. Organic Functionalism: An Important Principleof the Visual Artsin Waldorf School Craft sand Architecture. Res. Inst. Waldorf Educ. Res. Bull. 2005. X. 28.
  25. Cserháti József (püspök). URL: https://hu.wikipedia.org/wiki/Cserh%C3%A1ti_J%C3%B3zsef_(p%C3%BCsp%C3%B6k) (дата звернення: 06.05.2021).
  26. Farkasrét Mortuary Chapel. Research into Organic. 1975. Design. URL: http://www.zenth.dk/research/makovecz/Farkasret/farkasred.htm (дата звернення: 06.05.2021).
  27. First Goetheanum.jpg. URL: https:// commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=481154 (дата звернення: 06.05.2021).
  28. Frank János. Makovecz Imre. Corvina: Budapest, 1980. 82 p.
  29. Fulcherf Merlin From the archives: Imre Makovecz (1935–2011). Architects Journal. 6 October, 2011. URL: https://www.architectsjournal.co.uk/archive/from-the-archives-imre-makovecz-1935-20117 (дата звернення: 06.05.2021).
  30. Gerle János. Makovecz Imre, Serdián Bp., 2002. URL: http://hazai.kozep.bme.hu/en/szentlelek-templom-paks/# (дата звернення: 06.05.2021).
  31. Holy Spirit Catholic Church – Paks Hungarian architecture. URL: http://hazai.kozep.bme.hu/en/szentlelek-templom-paks/#jp-carousel-2796 (дата звернення: 06.05.2021).
  32. Imre Makovecz hungarial architect. URL: http://www.zenth.dk/research/makovecz/Farkasret/farkasred.htm (дата звернення: 06.05.2021).
  33. Іmre Makovecz. The Central European Art Database. URL: http://cead.space/Detail/people/314/view/bibliography/lang/sk_SK (дата звернення: 06.05.2021).
  34. Jonathan Glancey on Imre Makovecz. The Architectural Review. URL: https://www.architectural-review.com/archive/jonathan-glancey-on-imre-makovecz (дата звернення: 06.05.2021).
  35. Metamorphosis of the Architectural Space of Goetheanum / Romana Kiuntsli, Andriy Stepanyuk, Iryna Besaha and Justyna Sobczak-Piąstka. Applied Sciences. Basel, Switzerland, 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/342798684_Metamorphosis_of_the_Architectural_Space_of_Goetheanum (дата звернення: 06.05.2021).
  36. Nataliya Kharkova In search of new architecture: bauhaus, organic rchitecture and method of conscious creativity. Demiurge: ideas, technologies, perspectives of design. 2020. Vol. 3 № 1. С. 55–43.
  37. Perotti L. Gewijde Bouw. URL: https://architect-latief-perotti.jouwweb.nl/ (дата звернення: 06.05.2021).
  38. Pieter van der Ree Organische Architektur. Der Bauimpuls Rudolf Steiners und die organische Architektur im 20 Jahrhundert. Gottfried Bartjes (Übersetzer). Verlag Freies Geistesleben, 2001. 160 p.
  39. Sejur-turistic-in-maramures-manastirea-barsana. Travel Guide Romania. URL: https://www.travelguideromania.com/ro/manastirea-barsana-din-maramures/sejur-turistic-in-maramures-manastirea-barsana/ (дата звернення: 06.05.2021).
  40. Sevilla magyar pavilon. Network. URL: http://netpolgar.network.hu/kepek/makovecz_imre_eletmuve__organikusszerves_epiteszete/sevilla_magyar_pavilon (дата звернення: 06.05.2021).
  41. Szentlélek templom (Makovecz templom). URL: https://paks.hu/turizmus/latnivalok/kulturalis-intezmenyek-termeszeti-es-epitett-ertekek/szentlelek-templom-makovecz-templom.21 (дата звернення: 06.05.2021).
титулка Буд