ВПЛИВ МАКРО- І МІКРОДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2021 №25: 162-166

ВПЛИВ МАКРО- І МІКРОДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ

Л. Шинкарук, аспірант
ORCID ID: 0000-0001-5635-1924
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.162

Анотація

Польові дослідження проведено впродовж 2018–2020 рр. на дослідному полі Науково-виробничого центру «Поділля» Подільського державного аграрно-технічного університету. У дослідженнях використовували гібрид LG 3258 (ФАО 250).

Схема досліду передбачала вивчення ефективності застосування позакореневого підживлення мікродобривами в поєднанні з карбамідом 5 % та сульфатом магнію 5 % у такі фази вегетації кукурудзи: 10 листків, викидання волоті, після цвітіння та налив зерна на різних фонах удобрення: N80P40K60, N120P80K90 та N160P120K120.

За результатами досліджень можна зробити висновок, що збільшення рівня мінерального удобрення та позакореневе підживлення позитивно впливало на масу 1000 зерен кукурудзи. Найбільший вплив на цей показник позакореневе підживлення мало при комплексному застосуванні: мікродобрива + карбамід 5 % + сульфат магнію 5 % у фазі після цвітіння. За внесення N80P40K60 маса 1000 насінин становила 302 г, на фоні N120P80K90 – 319 г. Найбільшу масу 1000 зерен одержано за удобрення N160P120K120 – 343 г, що більше на 36 г від контролю (без підживлень).

Удобрення кукурудзи в нормі N80P40K60 дозволило сформувати у середньому 9,98 т/га зерна кукурудзи. Застосування позакореневого підживлення (мікродобрива + карбамід 5 % + сульфат магнію 5 %) у фазі 10 листків забезпечило збільшення урожайності на 0,93 т/га, тобто 10,91 т/га зерна. Збільшення норми добрив сприяло збільшенню врожайності на 1,23 т/га без застосування підживлень (контроль) – 11,21 т/га. Проведення листкового удобрення на цьому фоні у фазі 10 листків дозволило отримати 12,18 т/га. Найвищий рівень урожайності рослини кукурудзи сформували за удобрення N160P120K120 – 13,24 т/га за проведення позакореневого удобрення мікродобривами, карбамідом 5 % і сульфатом магнію 5 % у фазі 10 листків, що більше на 1,05 т/га, ніж у варіанті без підживлень на цьому ж фоні добрив.

Ключові слова

кукурудза, добрива, мікродобрива, позакореневе підживлення, урожайність, маса 1000 насінин

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Гож О. А., Марченко Т. Ю., Котов Б. С. Вплив комплексних мікродобрив на основні біометричні параметри гібридів кукурудзи. «Біологічні дослідження–2014»: зб. наук. праць V Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і студентів. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2004. С. 28–31.
  2. Господаренко Г. М. Розробка та обґрунтування інтегрованої системи удобрення в польовій сівозміні на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. … д-ра с.-г. наук. Київ, 2001. 42 с.
  3. ДСТУ 4138-2002. Насіння с.-г. культур. Методи визначення якості. Київ: Держспоживстандарт України. 2002, 173 с.
  4. Захарченко Е. А. Ефективність застосування цинку при вирощуванні кукурудзи на зерно. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2019. Вип. 4. С. 8–14.
  5. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–49.
  6. Коваленко О. А., Дробітько А. В. Вплив мікро- та функціональних добрив на стресостійкість і продуктивність кукурудзи за умов зміни клімату. Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти: матеріали Міжн. наук.-практ. конф., м. Київ, 13–14 берез. 2018 р. Київ: Агроосвіта, 2018. С. 727–730.
  7. Крестьянінов Є. В., Єрмакова Л. М., Антал Т. В. Формування врожаю та якості зерна кукурудзи залежно від фону та позакореневого підживлення посівів в умовах лівобережного Лісостепу. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. Т. 10, № 1. С. 18–26.
  8. Мельник С. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні; Міністерство аграрної політики та продовольства України. Український інститут експертизи сортів рослин. Київ, 2016. 81 с.
  9. Молдован Ж. А., Собчук С. І. Оцінка індивідуальної продуктивності рослин кукурудзи за допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 1. С. 101–108.
  10. Поліщук М. І., Паламарчук О. Д. Вплив позакореневих підживлень на продуктивність гібридів кукурудзи. Сільське господарство та лісівництво. 2016. № 4. С. 102–109.
  11. Пілярська О. О. Продуктивність гібриду кукурудзи Крос 221 М залежно від умов зволоження та густоти стояння рослин в умовах південного Степу України: дисертація … канд. с.-г. наук. Херсон, 2016. 165 с.
  12. Присташ І. В. Агрохімічна оцінка застосування добрив під кукурудзу на зерно у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу України: дис. … канд. с.-г. наук. Київ, 2005. 20 с.
  13. Рудавська Н. М., Глива В. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. № 64. С. 120–132.
  14. Свидинюк І. М., Асанішвілі Н. М., Величко В. П. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від технологічних факторів у північному Лісостепу. Землеробство. 2006. № 78. С. 40–46.
  15. Танчик С. П., Центило Л. В. Особливості удобрення кукурудзи за її вирощування на чорноземі типовому в Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 269. С. 74–83.
  16. Циков В. С., Дудка М. І., Шевченко О. М., Носов С. С. Ефективність позакореневого підживлення кукурудзи мікроелементними препаратами сумісно з азотним мінеральним добривом. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 23–27.
  17. Barlog P., Frackowiak-Pawlak K. Effect of mineral fertilization on yield of maize cultivars differing in maturity scale. Acta Scientiarum Polonorum. Agricultura. 2008. Т. 7, № 4. P. 5–17.
титулка Буд