Посилання: Агрономія 2021 №25: 158-161
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РОЗРАХУНКОВИХ НОРМ ДОБРИВ ПІД ЗАПРОГРАМОВАНУ ВРОЖАЙНІСТЬ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ
Б. Пархуць, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0001-9874-1744
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.158
Анотація
Представлено результати вивчення впливу рівня мінерального удобрення на запрограмовану врожайність 55, 60 і 65 ц/га пшениці озимої сорту Кубус на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу України. Вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в темно-сірому опідзоленому ґрунті такий: легкогідролізованого азоту за Тюріним-Кононовою – 8,8 мг, рухомого фосфору – 10,2 мг і обмінного калію за Чириковим – 11,3 мг на 100 г ґрунту. До схеми досліду були залучені такі варіанти: контроль – без добрив; рекомендована норма для заданої зони N120P90K90 (1,00 : 0,75 : 0,75); розрахункова норма добрив N121,0P74,7K91,7 (1,00 : 0,62 : 0,76) під запрограмовану врожайність 55 ц/га; розрахункова норма добрив N141,0P88,5K108,8 (1,00 : 0,63 : 0,77) під запрограмовану врожайність 60 ц/га; розрахункова норма добрив N161,0P102,2K126,0 (1,00 : 0,63 : 0,78) під запрограмовану врожайність 65 ц/га.
Для розрахунків використовували такі коефіцієнти: коефіцієнт використання поживних речовин із ґрунту ‒ N ‒ 30, P2О5 ‒ 10, K2О ‒ 20; із мінеральних добрив ‒ N ‒ 80, P2О5 ‒ 40, K2О ‒ 70.
Найбільшу врожайність, 63,4 ц/га, при запрограмованій урожайності 65 ц/га, у середньому за роки досліджень, одержали за внесення розрахункових мінеральних добрив у нормі N161,0P102,2K126,0. Приріст урожайності у цьому варіанті становив 28,6 ц/га, або 82,2 %, а до рекомендованої норми N120P90K90 ‒ 13,0 ц/га. Рекомендована норма N120P90K90 забезпечила врожайність 50,4 ц/га, що дало приріст урожайності до контролю 15,6 ц/га, або 44,8 %. Найнижча врожайність пшениці озимої – 34,8 ц/га – була на контрольному варіанті досліду – без внесення добрив.
Найвищий вміст білка, 11,6 %, і його загальний вихід, 7,35 ц/га, одержали за внесення розрахункової норми у варіанті за N161,0P102,2K126,0 на запрограмовану врожайність 65 ц/га. В інших варіантах вміст білка був дещо нижчий, а на контролі він був найнижчим і становив 10,6 % при загальному виході 3,69 ц/га.
За внесення розрахункової норми N161,0P102,2K126,0 одержали найвищий чистий прибуток 19040 грн/га та рівень рентабельності 100,2 %.
Ключові слова
пшениця озима, добрива, урожайність, якість
Повний текст
Посилання
- Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
- Лопушняк В. І., Шевчук М. Й., Полюхович М. М., Пархуць Б. І., Пархуць І. М. 555 запитань і відповідей з агрохімії та агрохімсервісу: навч.-довід. посіб. / за ред. В. І. Лопушняка. Львів: Простір-М, 2018. 488 с.
- Мороз Н. В. Програмування врожайності та якості зернових культур. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2011. № 717: Комп’ютерні системи та мережі. С. 105–107.
- Плішко А. Програмування врожаїв. Пропозиція. 2009. № 4. С. 38–39.
- Харченко О. В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур: навч. посіб. Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. 296 с.
- Шаповал М. І. Основи програмування врожайності зернових культур. Науковий вісник: зб. наук. праць. 2007. Вип. 55. Тернопіль, 2007. С. 180–185.
