ВПЛИВ ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ РІПАКУ ОЗИМОГО

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2021 №25: 125-130

ВПЛИВ ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ РІПАКУ ОЗИМОГО

О. Стельмах, с. н. с.
ORCID ID: 0000-003-2562-3530
І. Кифорук, с. н. с.
ORCID ID: 0000-0002-6268-3586
Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН
Я. Григорів, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5892-9483
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.125

Анотація

Упродовж 2016–2018 рр. досліджено вплив варіантів удобрення на урожайність і якість насіння сортів ріпаку озимого (Черемош, Смарагд, Дембо).

У результаті досліджень встановлено, що найвищу врожайність отримано у варіанті з внесенням добрив N75P75K75 + N60+ Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул сірка актив (2,0 л/га) (фаза відновлення вегетації) + Оракул коламін бор (1,0 л/га) сорту Черемош 3,74 т/га, що на 2,64 т/га вища від контролю. Встановлено, що врожайність 3,6 і 3,53 т/га отримано за вирощування сортів Смарагд і Дембо в цьому варіанті, що становить відповідно 236,4 і 239,4 % до контролю.

За вирощування сортів ріпаку озимого у 4-му варіанті удобрення спостерігали найбільшу кількість стручків на рослині, у сорту Черемош вона становила 133,1 шт., Смарагд – 130,4 шт., Дембо – 123,0  шт., кількість насінин у стручку була також найбільшою – сорт Черемош 23,05 шт., Смарагд – 22,5 шт., Дембо – 22,5 шт., маса 1000 насінин становила 3,64 г, 3,63 г і 3,62 г відповідно.

Найбільший вміст олії – 48,91 % – помічено за вирощування сорту Дембо на контролі, за вмістом глюкозинолатів насіння належить до першого класу та призначене на харчові цілі в разі промислової переробки. Встановлено, що внесення мінеральних добрив призводило до зниження вмісту олії в насінні ріпаку і становило в 4-му варіанті удобрення (N75P75K75 + N60) сорту Черемош – 47,06 %, Смарагд – 46,2 %, Дембо – 47,81 %, проте за рахунок вищої врожайності культури отримано її вищий вихід з гектара.

Внесення різних доз мінеральних добрив приводило до збільшення вмісту глюкозинолатів у середньому на 0,4–1,1 мкмоль/г сорту Черемош, сорту Смарагд на 0,6–1,3 мкмоль/г, Дембо – на 0,5–1,2 мкмоль/г.

Встановлено, що вміст ненасичених жирних кислот у насінні коливався в межах: олеїнової (С 18:1) – від 70,10 до 70,77 % сорту Черемош, від 69,72 до 70,22 % сорту Смарагд, від 70,21 до 72,53 % сорту Дембо; лінолевої (С 18:2) відповідно від 18,52 до 20,83, від 18,74 до 19,71 %, від 17,44 до 18,79 %.

Ключові слова

добрива, ріпак, урожайність, сорти, якість

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Бабич А. О. Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси. Київ: Аграрна наука, 1996. 572 с.
  2. Гайдаш В. Д. Ріпак: навч. посіб. / під заг. ред. В. Д. Гайдаша. Івано-Франківськ: Сіверсія ЛТД, 1998. 224 с.
  3. Гайдаш В. Д., Ковальчук Г. М., Дем’янчук Г. М. Ріпак – культура великих можливостей: навч. посіб. / під заг. ред. М. І. Шестопаль. Ужгород: Карпати, 1986. 62 с.
  4. Григорів Я. Я., Стельмах О. М. Використання ріпаку озимого у короткотаційних сівозмінах. Агрономія сьогодні. Київ, 2017. С. 50–53.
  5. Інтенсивна технологія вирощування озимого ріпаку в Україні / Г. Т. Лазар та ін. Київ, 2006. 100 с.
  6. Лихочвор В. В., Проць Р. Р. Ріпак. Львів, 2005. С. 18–19.
  7. Макар М. М. Народногосподарське значення. Ріпак. Івано-Франківськ: Сіверсія ЛТД, 1998. С. 18.
  8. Стельмах О. М., Григорів Я. Я., Кифорук І. М. Продуктивність сортів ріпаку озимого за різних варіантів удобрення. Молодий вчений. 2019. № 7 (71). С. 169–175.
титулка Буд