Посилання: Агрономія 2021 №25: 107-114
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОРТІВ КАРТОПЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
П. Завірюха, к. с.-г. н.
ORCІD ID: 0000-0002-1256-4220
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.107
Анотація
У 2018–2019 рр. в умовах Гусятинського району Тернопільської області (зона Холодного Поділля) на темно-сірому опідзоленому ґрунті проведені експериментальні дослідження щодо порівняльної оцінки сортів картоплі європейської селекції різних груп стиглості. Дослідження проведені із дев’ятьма сортами картоплі зарубіжного походження: ранній Вінета (Німеччина); середньоранні – Опал (Німеччина), Романо (Нідерланди); середньостиглі – Аурея (Франція), Каррера (Нідерланди), Сюзанна (Німеччина); середньопізні – Євростарч (Німеччина), Румба (Німеччина), Сіфра (Нідерланди). Контрольними сортами були: для середньоранньої групи – Опал; середньостиглої – Каррера, і середньопізньої – Євростарч. Усі досліджувані сорти картоплі європейської селекції занесені до Державного реєстру сортів рослин, рекомендованих для поширення в Україні.
Завданнями досліджень були: оцінка різних зарубіжних сортів за врожайністю бульб, за формуванням елементів структури врожаю; вивчення значення сорту для формування якісних показників бульб, зокрема нагромадження в них крохмалю та виходу його з одиниці площі. Сорти картоплі висаджували із площею живлення рослин 70 × 28–30 см із розрахунку забезпечення густоти 50 тис. кущів на гектарі.
Встановлено, що ранньостиглий сорт картоплі Вінета (Німеччина) був найкращим у своїй групі – у середньому за 2018–2019 рр. його врожайність становила 41,31 т/га, що на 14,17 т/га, або на 52,2 % більше від показника урожайності контролю Опал (Німеччина) – 27,14 т/га. У групі середньостиглих сортів найкращим виявився новий сорт картоплі німецької селекції Сюзанна (у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2017 р.) – середня врожайність 31,85 т/га, що на 2,49 т/га більше від урожайності сорту-контролю Каррера – 29,36 т/га. Найвищою була середня врожайність середньопізнього сорту картоплі голландської селекції Сіфра – 33,36 т/га, що на 7,06 т/га, або на 26,8 % більше від показника контрольного сорту Євростарч – 26,30 т/га.
У виробничих умовах найбільшу кількість товарних бульб формували нові сорти картоплі німецької селекції: Вінета – 10,9 шт./кущ, Сюзанна – 12,0, і Румба – 10,9 шт./кущ, та новий сорт картоплі французької селекції Аурея – 11,0 шт./кущ. Для середньопізнього сорту Сіфра характерна була крупнобульбовість – середня маса товарної бульби була досить високою і становила 139. Ознака крупнобульбовості характерна також для середньостиглого сорту Каррера (Нідерланди) – середня маса товарної бульби становила 135 г, що, відповідно, на 47 і 38 г більше, ніж у сортів Сюзанна (Німеччина) і Аурея (Франція). Встановлено, що у зарубіжних сортів картоплі Вінета, Сюзанна, Аурея, Румба рівень кінцевої врожайності більше визначається кількістю сформованих під кущем товарних бульб, а у сортів Романо, Каррера, Євростарч, Сіфра – їх крупністю.
За результатами досліджень, у групі ранніх і середньоранніх зарубіжних сортів картоплі найвищий уміст крохмалю у бульбах зафіксовано в середньораннього сорту німецької селекції Опал: 16,4 % у 2018 р. і 17,2 % у 2019 р. У середньостиглій групі найвищий вміст крохмалю нагромаджував сорт Сюзанна (Німеччина) – 17,8 % у 2018 році і 21,2 % у 2019 році. Підвищеним і високим вмістом крохмалю у бульбах характерні середньопізні сорти картоплі німецької селекції Євростарч і Румба: відповідно 17,2 та 17,5 % у 2018 році і 20,6 та 19,1 % у 2019 році, що вказує на значну роль генотипу в нагромадженні крохмалю.
В умовах господарства окремі сорти картоплі зарубіжної селекції можуть забезпечувати збір крохмалю на рівні 5–6 т/га, що дає змогу використовувати їхні бульби для технічної переробки. До них належать: Романо – середній вихід крохмалю за 2018–2019 рр. становив 5,798 т/га, Вінета – 5,824 т/га, Сюзанна – 6,210 т/га, Євростарч – 4,970 т/га.
На основі комплексної оцінки дев’яти зарубіжних сортів картоплі у господарствах Гусятинського району Тернопільської області доцільно розширити площі вирощування під ранньостиглим сортом Вінета, середньораннім Романо, середньостиглим Сюзанна і середньопізнім Сіфра. При цьому сорти Романо, Сюзанна і Євростарч доцільно вирощувати для потреб підприємств із переробки картоплі.
Ключові слова
картопля, зарубіжні сорти, урожай, структура врожаю, вміст крохмалю, вихід крохмалю
Посилання
- Бондарчук А. А. Стан та пріоритетні напрямки розвитку галузі картоплярства в Україні. Картоплярство. 2008. № 37. С. 7–12.
- Влох В., Дудар І., Литвин О. Формування урожайності бульб картоплі залежно від сортових особливостей. Вісник Львівського національного університету: агрономія. 2013. № 17 (2). С. 8–11.
- Воробйова Н. В. Роль і значення сорту у формуванні урожаю картоплі ранньостиглої в Правобережному Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2013. № 1. С. 97–104.
- Ільчук Л. А., Ільчук Р. В. Сорт як фактор впливу на продуктивність і якість картоплі. Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. Львів, 2002. Вип. 44. С. 37–44.
- Завірюха П., Коханець О., Косилович Г. Хворобостійкі сорти як основа екологічного картоплярства. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2013. № 17 (2). С. 208–215.
- Завірюха П. Д. Селекція картоплі у Львівському НАУ: результати і перспективи. Інноваційний розвиток АПК: проблеми та їх вирішення. Житомир: ЖНАЕУ. 2015. С. 45–50.
- Захарчук О. В. Сорт як інноваційна основа розвитку рослинництва. Агроінком. 2009. № 5–8. С. 17–22.
- Каленська С. М., Кнап Н. В. Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та Україні. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2012. Вип. 4 (63). С. 41–47.
- Калінчик Л. П., Сергієнко В. Г. Фітофтороз на картоплі. Карантин і захист рослин. 2007. № 1. С. 13–14.
- Кожушко Н. С., Дубовик В. І. Перспективи розвитку картоплярства. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2005. Вип. 12. С. 5–7.
- Кучеренко Т. Картофель в Украине: проблемы производства и использования. Овощеводство. 2012. № 9 (93). С. 24–26.
- Лісовий М. П. Стан і перспективи селекції на стійкість щодо збудників основних хвороб рослин в Україні. Вісник аграрної науки. 2000. С. 70–72.
- Методика проведення експертизи сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) на відмінність, однорідність і стабільність. Київ, 2016. 72 с.
- Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Немішаєве, 2002. 184 с.
- Сорт і його значення в підвищенні врожайності. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин / Шелепов В. В. та ін. Київ: Алефа, 2006. 140 с.
- Трибель С. О. Стійкі сорти: проблеми і перспективи. Карантин і захист рослин. 2005. № 4. С. 3–5.
- Manolov I., Neshev N., Chalova V. Tuber Quality Parameters of Potato Varieties Depend on Potassium Fertilizer Rate and Source. Agriculture and Agricultural Science Procedia. 2016. Т. 10. С. 63–66.
- Phosphorous and foliar applied nitrogen improved productivity and quality of potato. Qadri R. W. K. et al American Journal of Plant Sciences. 2015. Т. 6. № 01. Р. 144–146.
- The productivity of potato plants affected by urea fertilizer as foliar spraying and humic acid added with irrigation water / Rizk F. A. et al. Middle East Journal of Agricultural Research. 2013. Т. 2. Р. 76–83.
- Wadas W., Dziugieł T. Effect of complex fertilizers used in early crop potato culture on loamy sand soil. Journal of Central European Agriculture. 2015. Т. 16, № 1.