ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОРТІВ КАРТОПЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2021 №25: 107-114

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СОРТІВ КАРТОПЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

П. Завірюха, к. с.-г. н.
ORCІD ID: 0000-0002-1256-4220
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.107

Анотація

У 2018–2019 рр. в умовах Гусятинського району Тернопільської області (зона Холодного Поділля) на темно-сірому опідзоленому ґрунті проведені експериментальні дослідження щодо порівняльної оцінки сортів картоплі європейської селекції різних груп стиглості. Дослідження проведені із дев’ятьма сортами картоплі зарубіжного походження: ранній Вінета (Німеччина); середньоранні – Опал (Німеччина), Романо (Нідерланди); середньостиглі – Аурея (Франція), Каррера (Нідерланди), Сюзанна (Німеччина); середньопізні – Євростарч (Німеччина), Румба (Німеччина), Сіфра (Нідерланди). Контрольними сортами були: для середньоранньої групи – Опал; середньостиглої – Каррера, і середньопізньої – Євростарч. Усі досліджувані сорти картоплі європейської селекції занесені до Державного реєстру сортів рослин, рекомендованих для поширення в Україні.

Завданнями досліджень були: оцінка різних зарубіжних сортів за врожайністю бульб, за формуванням елементів структури врожаю; вивчення значення сорту для формування якісних показників бульб, зокрема нагромадження в них крохмалю та виходу його з одиниці площі. Сорти картоплі висаджували із площею живлення рослин 70 × 28–30 см із розрахунку забезпечення густоти 50 тис. кущів на гектарі.

Встановлено, що ранньостиглий сорт картоплі Вінета (Німеччина) був найкращим у своїй групі – у середньому за 2018–2019 рр. його врожайність становила 41,31 т/га, що на 14,17 т/га, або на 52,2 % більше від показника урожайності контролю Опал (Німеччина) – 27,14 т/га. У групі середньостиглих сортів найкращим виявився новий сорт картоплі німецької селекції Сюзанна (у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2017 р.) – середня врожайність 31,85 т/га, що на 2,49 т/га більше від урожайності сорту-контролю Каррера – 29,36 т/га. Найвищою була середня врожайність середньопізнього сорту картоплі голландської селекції Сіфра – 33,36 т/га, що на 7,06 т/га, або на 26,8 % більше від показника контрольного сорту Євростарч – 26,30 т/га.

У виробничих умовах найбільшу кількість товарних бульб формували нові сорти картоплі німецької селекції: Вінета – 10,9 шт./кущ, Сюзанна – 12,0, і Румба – 10,9 шт./кущ, та новий сорт картоплі французької селекції Аурея – 11,0 шт./кущ. Для середньопізнього сорту Сіфра характерна була крупнобульбовість – середня маса товарної бульби була досить високою і становила 139. Ознака крупнобульбовості характерна також для середньостиглого сорту Каррера (Нідерланди) – середня маса товарної бульби становила 135 г, що, відповідно, на 47 і 38 г більше, ніж у сортів Сюзанна (Німеччина) і Аурея (Франція). Встановлено, що у зарубіжних сортів картоплі Вінета, Сюзанна, Аурея, Румба рівень кінцевої врожайності більше визначається кількістю сформованих під кущем товарних бульб, а у сортів Романо, Каррера, Євростарч, Сіфра – їх крупністю.

За результатами досліджень, у групі ранніх і середньоранніх зарубіжних сортів картоплі найвищий уміст крохмалю у бульбах зафіксовано в середньораннього сорту німецької селекції Опал: 16,4 % у 2018 р. і 17,2 % у 2019 р. У середньостиглій групі найвищий вміст крохмалю нагромаджував сорт Сюзанна (Німеччина) – 17,8 % у 2018 році і 21,2 % у 2019 році. Підвищеним і високим вмістом крохмалю у бульбах характерні середньопізні сорти картоплі німецької селекції Євростарч і Румба: відповідно 17,2 та 17,5 % у 2018 році і 20,6 та 19,1 % у 2019 році, що вказує на значну роль генотипу в нагромадженні крохмалю.

В умовах господарства окремі сорти картоплі зарубіжної селекції можуть забезпечувати збір крохмалю на рівні 5–6 т/га, що дає змогу використовувати їхні бульби для технічної переробки. До них належать: Романо – середній вихід крохмалю за 2018–2019 рр. становив 5,798 т/га, Вінета – 5,824 т/га, Сюзанна – 6,210 т/га, Євростарч – 4,970 т/га.

На основі комплексної оцінки дев’яти зарубіжних сортів картоплі у господарствах Гусятинського району Тернопільської області доцільно розширити площі вирощування під ранньостиглим сортом Вінета, середньораннім Романо, середньостиглим Сюзанна і середньопізнім Сіфра. При цьому сорти Романо, Сюзанна і Євростарч доцільно вирощувати для потреб підприємств із переробки картоплі.

Ключові слова

картопля, зарубіжні сорти, урожай, структура врожаю, вміст крохмалю, вихід крохмалю

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Бондарчук А. А. Стан та пріоритетні напрямки розвитку галузі картоплярства в Україні. Картоплярство. 2008. № 37. С. 7–12.
  2. Влох В., Дудар І., Литвин О. Формування урожайності бульб картоплі залежно від сортових особливостей. Вісник Львівського національного університету: агрономія. 2013. № 17 (2). С. 8–11.
  3. Воробйова Н. В. Роль і значення сорту у формуванні урожаю картоплі ранньостиглої в Правобережному Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2013. № 1. С. 97–104.
  4. Ільчук Л. А., Ільчук Р. В. Сорт як фактор впливу на продуктивність і якість картоплі. Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. Львів, 2002. Вип. 44. С. 37–44.
  5. Завірюха П., Коханець О., Косилович Г. Хворобостійкі сорти як основа екологічного картоплярства. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2013. № 17 (2). С. 208–215.
  6. Завірюха П. Д. Селекція картоплі у Львівському НАУ: результати і перспективи. Інноваційний розвиток АПК: проблеми та їх вирішення. Житомир: ЖНАЕУ. 2015. С. 45–50.
  7. Захарчук О. В. Сорт як інноваційна основа розвитку рослинництва. Агроінком. 2009. № 5–8. С. 17–22.
  8. Каленська С. М., Кнап Н. В. Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та Україні. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2012. Вип. 4 (63). С. 41–47.
  9. Калінчик Л. П., Сергієнко В. Г. Фітофтороз на картоплі. Карантин і захист рослин. 2007. № 1. С. 13–14.
  10. Кожушко Н. С., Дубовик В. І. Перспективи розвитку картоплярства. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2005. Вип. 12. С. 5–7.
  11. Кучеренко Т. Картофель в Украине: проблемы производства и использования. Овощеводство. 2012. № 9 (93). С. 24–26.
  12. Лісовий М. П. Стан і перспективи селекції на стійкість щодо збудників основних хвороб рослин в Україні. Вісник аграрної науки. 2000. С. 70–72.
  13. Методика проведення експертизи сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) на відмінність, однорідність і стабільність. Київ, 2016. 72 с.
  14. Методичні рекомендації щодо проведення досліджень з картоплею. Немішаєве, 2002. 184 с.
  15. Сорт і його значення в підвищенні врожайності. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин / Шелепов В. В. та ін. Київ: Алефа, 2006. 140 с.
  16. Трибель С. О. Стійкі сорти: проблеми і перспективи. Карантин і захист рослин. 2005. № 4. С. 3–5.
  17. Manolov I., Neshev N., Chalova V. Tuber Quality Parameters of Potato Varieties Depend on Potassium Fertilizer Rate and Source. Agriculture and Agricultural Science Procedia. 2016. Т. 10. С. 63–66.
  18. Phosphorous and foliar applied nitrogen improved productivity and quality of potato. Qadri R. W. K. et al American Journal of Plant Sciences. 2015. Т. 6. № 01. Р. 144–146.
  19. The productivity of potato plants affected by urea fertilizer as foliar spraying and humic acid added with irrigation water / Rizk F. A. et al. Middle East Journal of Agricultural Research. 2013. Т. 2. Р. 76–83.
  20. Wadas W., Dziugieł T. Effect of complex fertilizers used in early crop potato culture on loamy sand soil. Journal of Central European Agriculture. 2015. Т. 16, № 1.
титулка Буд