Посилання: Агрономія 2021 №25: 34-39

ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІЧНИХ КСЕНОБІОТИКІВ У ҐРУНТІ

М. Іванків, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4911-2877
Н. Качмар, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-4471-5895
Т. Дацко, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-2957-1822
А. Дидів, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4436-9008
С. Павкович, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0844-3071
В. Бальковський, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-3995-1909
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.034

Анотація

Застосування різноманітних агрохімікатів у сільському господарстві – невід’ємна складова сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тому багаторічне їх використання на величезних територіях призвело до масштабного забруднення навколишнього середовища.

Результати наших досліджень показали, що у ґрунтах обстежених полів на модельних ділянках містяться пестициди в різній кількості, створюючи певний фон забруднення. Проте у більшості досліджуваних зразків рівень їхнього вмісту не перевищує гранично допустиму концентрацію. При віддаленні від складського приміщення простежуємо поступове зменшення вмісту пестицидів, і на віддалі 50 м від складу в орному шарі ґрунту перевищень ГДК у досліджуваних точках та горизонтів ґрунту не спостерігаємо.

Забруднення довкілля стійкими пестицидами та їхніми метаболітами є одним із найнегативніших факторів, що впливають на якість ґрунтів. Локально забруднені ділянки, прилеглі до санітарно-захисних зон складів отрутохімікатів, є територіями з окремими площами високої концентрації речовин, що погіршують якість ґрунту.

Для того, щоб отримати достовірні дані щодо закономірності розподілу та особливостей міграції хлорорганічних пестицидів та їх ізомерів у ґрунтах, необхідно вивчати і досліджувати природне середовище цілісно, на всіх рівнях організації. Стає абсолютно зрозумілим завдання термінової організації ведення агроекологічного моніторингу на ділянках, що досягли критичного стану. Отже, для виявлення хімічно деградованих та забруднених ґрунтів проводили агроекологічну оцінку забруднення ґрунту залишковими кількостями хлорорганічних пестицидів, а саме ГХЦГ і його ізомерів (α-ГХЦГ; β-ГХЦГ; γ-ГХЦГ) у межах санітарної зони недіючого складу агрохімікатів.

Дослідженнями на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України, у межах санітарно-захисної зони недіючих складів агрохімікатів с. Глинсько та с. В’язова Жовківського району Львівської області встановлено, що активно відбувається процес ГХЦГ та самоочищення ґрунтів від ксенобіотика. Виявлено, що забруднення має плямистий характер, що зумовлено особливостями експлуатації досліджуваної території в минулому.

Ключові слова

хлорорганічні пестициди, темно-сірий опідзолений ґрунт, акумуляція, трансформація, забруднення ґрунту

Повний текст

Посилання

1. Войціховська А. С., Шибанова А. М., Чаповська Р. Б., Мальований М. Р. Використання екологічно безпечних пестицидів у сільському господарстві. Цукор України. 2017. № 8 (140). С. 45–48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cu_2017_8_6 (Дата звернення 10.03.2021).
2. Іутинська Г. О., Ямборко Н. А., Піндрус А. А. Дослідження мутагенної активності гексахлорциклогексану та продуктів його мікробної деградації. Мікробіологічний журнал. 2010. Т. 72, № 6. С. 18–22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_6_4 (Дата звернення 10.03.2021).
3. Мікробна деструкція похідних циклічних вуглеводнів (α-, β-, γ-гексахлорциклогексанів) у ґрунті / Г. О. Іутинська та ін. Наукові доповіді Національного аграрного університету: агрономія. 2007. № 1 (6). URL: https://nd.nubip.edu.ua/2007-1/07igoits.pdf (Дата звернення 11.03.2021).
4. Методичні вказівки з визначення мікрокількостей пестицидів у харчових продуктах, кормах та навколишньому середовищі. Офіц. вид. Київ, 2005. 246 с.
5. Методичні рекомендації з комплексної оцінки ступеня хімічної деградації ґрунтів / О. І. Фурдичко та ін. Київ: Мінагрополітики, 2010. 35 с.
6. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания кормах и внешней среде: справочник. Т. 1–2 / сост. М. А. Клисенко и др. Москва: Колос, 1992. С. 11.
7. Моклячук Л. І., Ліщук А. М., Городиська І. М. Забруднення стійкими пестицидами ґрунтів та їх ремедіація. Проблема хімічної деградації ґрунтів у контексті сталого розвитку агроекосистем. Посібник українського хлібороба. 2011. С. 105–112.
8. Систематичний аналіз полікомпонентного пестицидного забруднення основних типів ґрунтів України: методичні рекомендації / О. І. Фурдичко та ін. Київ: Мінагрополітики, 2010. 30 с.
9. Сухопарова В. П., Стрекозов Б. П, Перфилова Н. В. Деградация и формы распределения ГХЦГ и ариламидных пестицидов в трех типах почв. Агрохимия. 1990. № 3. С. 107–113.
10. Chemical oxidation and reduction of hexachlorocyclohexanes : Wacławek S. et. al. A review Water Research. 2019. № 162. Р. 302–319. URL: https://doi.org/10.1016/j.watres.2019.06.072 (Accessed: 10.03.2021).
11. Muhammad Zaffar Н., Vivek К., Ajit V. Xenobiotics in the Soil Environment: Monitoring, Toxicity and Management. Cham, Switzerland: Springer, 2017. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-47744-2 (Accessed: 10.03.2021).
12. Persistent Organic Pollutants in Food: Contamination Sources, Health Effects and Detection Methods / Guo W. et al. Int. J. Environ. Res. Public Health, 2019. 16(22). P. 4361.
13. Reductive dechlorination of hexachlorocyclohexane (HCH) isomers in soil under anaerobic conditions / P. J. M. Middeldorp et al. Biodegradation. 2005 Jun;16(3). P. 283–290.
14. Remediation of soil contaminated by lindane wastes using alkaline activated persulfate: Kinetic model. Garcia-Cervilla R. et al. Chemical Engineering Journal. 2020, 393. P. 124–646. URL: https://doi.org/10.1016/j.cej.2020.124646 (Accessed: 10.03.2021).
15. Santos López A., Dominguez Torre C.-M. and David Lorenzo Fernandez HCH-Contaminated Soils and Remediation Technologies. August, 2020.
16. Silvani L., Cornelissen G., Hale S.-E. Sorption of α-, β-, γ- and δ-hexachlorocyclohexane isomers to three widely different biochars: Sorption mechanisms and application. Chemosphere. Vol. 219, March 2019. P. 1044–1051. URL: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2018.12.070 (Accessed: 10.03.2021).