Посилання: Агрономія 2021 №25: 18-29

ЗМІНИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УГРУПОВАННЯ КОЛЕМБОЛ ГРАБОВОЇ БУЧИНИ ПІД ВПЛИВОМ ІНВАЗІЇ СОСНИ ЧОРНОЇ НА ТЕРИТОРІЇ ВИННИКІВСЬКОГО ЛІСОПАРКУ

О. Химин, аспірант
ORCID ID: 0000-0002-3138-3994
Львівський національний університет імені Івана Франка
І. Капрусь, д. б. н.
ORCID ID: 0000-0002-3163-4482
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2021.01.018

Анотація

Ключовим фактором трансформації природних екосистем визнано біологічні інвазії. Високоінвазійні види рослин активно проникають в екотопи, змінюючи межі біогеографічних областей, та призводять до порушення регуляторних процесів у екосистемах.

Для оцінки впливу зміни корінного едифікатора деревостану на інвазійний обрано угруповання ґрунтових колембол, які характеризуються великим таксономічним і морфологічним розмаїттям, є важливим чинником ґрунтотворних процесів та надзвичайно інформативним об’єктом для зооіндикації.

Проведено порівняльний аналіз структури угруповань колембол у корінному фітоценозі грабової бучини (Carpineto-Fagetum caricosum (pilosae)) та інвазійному сосняку (Pinus nigra) на території Винниківського лісопарку. Описано таксономічні та екологічні структури населення колембол грабової бучини під впливом інвазії сосни чорної, яка є високоінвазивним видом рослин на дослідженій території.

У результаті проведених досліджень виявлено 58 видів колембол, які належать до 13 родин і 34 родів. Відмінності таксономічного складу угруповань колембол в обох лісових фітоценозах не були катастрофічними. В інвазійному сосняку видове розмаїття колембол в 1,4 раза більше, ніж у грабовій бучині, тоді як густота населення цих педобіонтів у корінному фітоценозі демонструє дещо вищі показники. Спостерігаються невеликі зміни співвідношення життєвих форм колембол та спектра видів за польовим гігропреферендумом. Встановлено, що незначні зміни синекологічної структури угруповань колембол, які відбулися внаслідок впливу інвазійної сосни чорної на колембол грабової бучини, пов’язані з особливостями ґрунтового середовища, яке послаблює вплив зовнішніх екологічних факторів на ґрунтову біоту, та з недостатнім часовим періодом для зміни едафічних умов унаслідок заміни едифікатора деревостану.

Ключові слова

біотичне розмаїття, біоінвазії, зооіндикація, Collembola

Повний текст

Посилання

1. Биоиндикация загрязнений наземных экосистем / ред. Р. Шуберт; пер. с нем. Москва: Мир, 1988. 350 с.
2. Биологический энциклопедический словарь / гл. ред. М. С. Гиляров. 2-е изд., исправл. Москва: Сов. энциклопедия, 1986. 864 c.
3. Бондаренко И. В. Коллемболы байрачних дубрав юго-восточной Украины. Известия Харьковского этомологического общества. 1998. Т. 6, вып. 2. С. 74–78.
4. Гиляров М. С. Коллемболы, их место в системе, особенности и значение. Фауна и экология ногохвосток. Москва: Наука, 1984. С. 3–11.
5. Гиляров М. С. Почвенные беспозвоночные как индикаторы почвенного режима и его изменений под влиянием антропогенных факторов. Биоиндикация состояния окружающей среды Москвы и Подмосковья. Москва: Наука, 1982. С. 8–12.
6. Гоблик К. М. Біотопна диференціація та індикаторне значення населення колембол Закарпатської низовини: дис. … канд. біол. Наук. Львів, 2015. 211 с.
7. Гоблик К. М. Сучасний стан вивченості різноманіття колембол (Collembola) Закарпатської низовини. Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження професора В. І. Здуна (12–13 лютого 2008 р.). Львів, 2008. С. 23–27.
8. Давидович С. І. Видовий склад колембол (Collembola) урболандшафту м. Ужгорода. Ужгородський науковий вісник. 2001. № 9. С. 233–237.
9. Дідух Я. П. Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. 268 с.
10. Добролюбова Т. В. Особенности населения коллембол горных сосновых лесов Теберды. Экология микроартропод лесных почв. Москва: Наука, 1988. С. 60–65.
11. Капрусь І. Я. Хорологія різноманіття колембол (філогенетичний, типологічний і фауністичний аспекти): автореф. дис. … д-ра біол. наук. Київ, 2013. 41 с.
12. Капрусь І. Я., Гоблик К. М. Екологічна та созологічна оцінка ґрунтів Закарпатської низовини за угрупованнями колембол. Наукові записки державного природознавчого музею. Львів, 2015. Вип. 31. С. 45–58.
13. Количественные методы в почвенной зоологии / Ю. Б. Бызова и др.; под. ред. М. С. Гилярова. Москва: Наука, 1987. 287 с.
14. Конвенція про біологічне різноманіття. Київ: [б. в.], 1996. 15 с.
15. Кузнецова Н. А. Биотопические группы коллембол (Collembola) в подзоне широколиственно-хвойных лесов Восточной Европы. Зоологический журнал. 2002. Т. 81, № 3. С. 306–315.
16. Кузнецова Н. А. Влажность и распределение коллембол. Зоологический журнал. 2003. Т. 82, № 2. С. 239–247.
17. Кузнецова Н. А. Организация сообществ почвообитающих коллембол. Москва: ГНО Прометей, 2005. 244 с.
18. Кучерявий В. П. Сади і парки Львова. Львів: Світ, 2008. 300 с.
19. Кучерявий С.В. Едифікатори, субедифікатори та асесектатори еталонних паркових фітоценозів м. Львова. Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. 2004. Вип. 14.8. С. 297–301.
20. Малиновський А. К. Основні напрями та результати досліджень фітоінвазій. Наукові записки державного природознавчого музею. Львів, 2018р. Вип. 34. С. 55–68.
21. Методы почвенно-зоологических исследований / под общ. ред. М. С. Гилярова. Москва: Наука, 1975. 277 с.
22. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. Москва: Мир, 1992. 181 с.
23. Протопопова В. В., Мосякін С. Л., Шевера М. В. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. Київ: Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, 2002. 32 с.
24. Реймерс Н. Ф. Основные биологические понятия и термины. Книга для учителя. Москва: Просвещение, 1988. 319 с.
25. Соколовская Е. Л. Представители сообществ Collembola как биоиндикаторы степени уплотнения почвенного. Наука о Земле. 2017. С. 235–238.
26. Стебаева С. К. Жизненные формы ногохвосток (Collembola). Зоологический журнал. 1970. Т. 44, № 10. С. 1437–1454.
27. Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. Москва: Прогресс, 1980. 327 с.
28. Barrocas H. M., da Gama M. M., Sousa J. P., Ferreira C. S., 1998. lmpact of reafforestation with Eucalyptus globulus Labill. on the edaphic collembolan fauna of Serra de Monchique (Algarve, Portugal). Misc. Zool., 1998. 2 1.2, Р. 9–23.
29. Bellinger P. F., Christiansen K. A., Janssens F. 1996–2013. Checklist of the Collembola of the World. URL:http://www.collembola.org (Last accessed: 15.02.2021).
30. da Gama M. M., Sousa J. P., Vasconcelos T. M. et al. Changes in biodiversity patterns of soil Collembola caused by eucalyptus plantations in Portugal: a synthesis. Acta Entomologica Iberica e Macaronesica. 2003.1. P. 11–22.
31. da Gama M. M., Vasconcelos T. M., Sousa J. P. Collembola diversity in Portuguese autochthonous and allochthonous forests. VII Inernational Colloquium on Apterygota, Helsinki, Finland, 17–19 August, 1992. Vol. 195. P. 44–46.
32. Ferreira C. S., da Gama M. M., Sousa J. P., Vasconcelos T. M. Comparative study of the collembolan populations from a Pinus pinaster aiton forest and a Eucalyptus globulus Labbil. Cienc. Biol. Ecol. Syst. Portugal. 1994. 14 (1/2). P. 19–34.
33. Kovac L., Kosturova N., Miklisova D. Comparison of collembolan assemblages (Hexapoda? Collembola) of thermophilous oak woods and Pinus nigra plantations in the Slovak Karst (Slovakia). Pedobiologia. 2005. 49. P. 29–40.
34. Magurran A. E. Measuring Biological diversity. Blackwell Publishing company, 2004. 256 p.
35. Pinto C., Sousa J. P., Graca M.A.S., da Gama M. M. Forest Soil Collembola. Do tree introductions make a difference? Proceedings of international colloquium on Apterygota. Dublin, 1996. Pedobiogia 41. P. 131–138.
36. Stöcker G., Bergmann A. Ein Modell der Dominanzstruktur und seine Anwedung. 1. Modellbildung, Modellrealisierung, Dominanzklassen. Arch. Naturschutz u. Lanschafstforschung. 1977. Vol. 17, № 1. P. 1–26.
37. Whittaker R. H. Evolution of species diversity in land communities. Evolutionary Biology. 1977. Vol. 10. P. 1–67.