Анотація

Проведеними у 2018–2020 роках моніторинговими екологічними дослідженнями гідрогеологічних умов території Стебницького родовища калійних руд Дрогобицького району Львівської області встановлено, що тривала експлуатація калійного рудника Стебницьким державним гірничо-хімічним підприємством «Полімінерал» призвела до утворення під землею (за рахунок просочення поверхневих вод) та накопичення на поверхні (внаслідок їх щорічного відпомповування) великої кількості розсолів (3 млн м3), що містять такі елементи, як К, Na, Mg та мікроелементи. Висококонцентровані розсоли, що утворюються в шахті, постійно відкачуються у хвостосховище, звідти можуть потрапляти у поверхневі води.

За результатами хімічного аналізу розсолів до і після контакту з пісковиками продуктивного горизонту можна дійти висновку, що хімічної взаємодії між розсолом і породою практично не відбувається. Деяке зростання вмісту хлоридів відбувається за рахунок залишкових солей пластових вод, які знаходяться в керні, що дає підставу стверджувати про відсутність процесів хімічної кольматації.

Результати досліджень вказують, що велика кількість розсолів спричиняє активізацію карстово-суфозійних процесів і просадочних явищ на території рудника. Потрапляння прісних поверхневих вод у підземні виробітки, пов’язане з розгерметизацією поверхні землі над шахтними полями сприяє розчиненню породи та створює потенційну небезпеку виникнення провалів техногенного походження.

Розвиток карсту формує зональну водопровідність водоносного комплексу. Поблизу області живлення гіпсоангідрити повністю розчинені і вище залягаючі слабопроникливі глини й пісковики опущені на поверхню вапняків, частково кольматуючи тріщини.