Анотація

Сьогодні в архітектурному середовищі у пошуку оригінальних рішень проектуються і будуються споруди зі складними геометричними поверхнями. Однією з таких поверхонь є тривісний еліпсоїд. На відміну від еліпсоїда обертання, таку поверхню не застосовують у техніці, а її використання в архітектурі є дуже рідкісним явищем. Яскравими прикладами застосування тривісного еліпсоїда в архітектурі є Національний театр у Пекіні і готель Інтерконтиненталь у Давосі. Проаналізовано наявні способи розв’язку задач на побудову розгорток піраміди, призми, а також поверхонь обертання – конуса та циліндра. Особливу увагу звернуто на побудову розгорток сфери та криволінійних поверхонь обертання, використовуючи для цього спосіб циліндрів або конусів, які можна описати (або вписати) навколо заданих поверхонь. Аналізом дидактичного досвіду підтверджено, що академічне вивчення різних способів побудови розгорток є важливим елементом навчальної програми та отриманих фахових знань і практичних навичок для студентів архітектурних, будівельних та технічних спеціальностей. Дійдено висновку, що тема «Розгортки» потребує від студентів поглибленого вивчення та вміння всестороннього прикладного застосування. Досліджено складну геометричну поверхню – тривісний еліпсоїд. Описано розроблені та апробовані авторами основні засади побудови розгортки поверхні тривісного еліпсоїда з конкретними розмірами. Розгортка еліпсоїда була спроектована за методикою побудови умовної розгортки сфери, тобто розбивкою її на окремі сегменти. Усі графічні побудови були виконані у графічному редакторі AutoCAD. Практично підтверджено, що розроблена геометрична модель розгортки поверхні тривісного еліпсоїда є достатньо простою для архітектурного макетування і може мати прикладне застосування для моделювання різних криволінійних поверхонь другого порядку, які, на відміну від поверхонь обертання, в горизонтальних перерізах мають еліпси, а не кола.