Анотація

Наведено результати вивчення ефективності застосування екологічно безпечних систем удобрення (ЕБСУ) скомпонованих на базі оптимальної дози мінеральних добрив (N₆₀Р₉₀К₉₀) з додаванням гною або гумусного або мікробіологічного чи хелатного добрив і обробки рослин пшениці озимої біостимулятором на зміну показників біологічної активності сірого лісового ґрунту.

Показано залежність активності перебігу основних ґрунтово-біологічних процесів  від конкретних мінеральних або органо-мінеральних удобрень.

Виявлено, що застосування мінеральних добрив активізує перебіг ферментативних процесів у ґрунті: активності целюлаз – на 4,6 – 5,1 %, активності протеаз – на 2,0 – 2,9 %, і дегідрогеназної активності – в 1,2 рази, стосовно варіанту без добрив. Застосування органічних субстратів: гній, гумусне добриво (ГД), мікробіологічне добриво (МД) на мінеральному фоні, відчутно інтенсифікує біохімічні процеси, викликаючи підвищення активності ґрунтових ферментів. При цьому целюлозолітична активність зростала до рівня 21,0–23,2 %, протеолітична – в 1,4–1,6 рази, і дегідрогеназна – в 1,4 – 1,5 рази, стосовно контролю. Меншою мірою за цих умов поліпшилась нітрифікаційна здатність ґрунту. Зазначені зміни забезпечили оптимальний режим функціонування ензимного комплексу ґрунту.

Використання мінеральної системи (N₆₀Р₉₀К₉₀) призвело до часткового розбалансування мікробного угрупування на крохмало-аміачному агарі (КАА) та м’ясо-пептонному агарі (МПА); це супроводжувалось також збільшенням в 1,5 рази чисельності мікроорганізмів на КАА. Встановлено, що оптимальний мікробіоценоз серед досліджуваних систем удобрення сформувався у варіантах технологій, що передбачають внесення ГД або МД, або гною на фоні N₆₀Р₉₀К₉₀. За цих умов відзначено збільшення мікроорганізмів на МПА, що послабило мінералізаційні процеси в ґрунті.