Продуктивність ріпаку озимого на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу залежно від рівня мінерального удобрення

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2020 №24: 187-189

Продуктивність ріпаку озимого на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу залежно від рівня мінерального удобрення

Б. Пархуць, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0001-9874-1744

https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.187

Анотація

Наведені результати вивчення впливу рівня мінерального удобрення на урожайність ріпаку озимого гібрида ДК Сенсей на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу України. Порівняно з контролем (без добрив) вивчали такі норми мінеральних добрив: P38K60 + N51 у підживлення (стеблування); N34P48K80 + N34 у підживлення (стеблування); N51P58K100 + N51 у підживлення (стеблування); N68P68K120 + N68 у підживлення (стеблування); N68P68K120 + N34 у підживлення (стеблування) + N34 у підживлення (бутонізація). Встановлено, що для вирощування ріпаку озимого після пшениці озимої доцільно вносити мінеральні добрива в нормі N68P68K120 + N34 у підживлення (стеблування) + N34 у підживлення (бутонізація). За такого рівня мінерального удобрення одержано найвищу урожайність – 35,5 ц/га, що на 17,3 ц/га більше, ніж у контрольному варіанті. Найнижчу урожайність – 18,2 ц/га – одержали у контрольному варіанті – без внесення мінеральних добрив. За внесення P38K60 + N51 у підживлення (стеблування) урожайність становила 24,3 ц/га з приростом до контрольного варіанта 6,1 ц/га, або 33,2 %.

Найвищий вміст олії (44,0 %) одержано у контрольному варіанті, але найбільший вихід – у варіанті за внесення мінеральних добрив у нормі N68P68K120 + N34 у підживлення (стеблування) + N34 у підживлення (бутонізація) – становив 13,8 ц/га, що на 5,8 ц/га більше, ніж у контрольному варіанті. У варіанті внесення мінеральних добрив у нормі N68P68K120 + N68 у підживлення (стеблування) одержали вміст олії 38,9% з приростом до контролю 5,8 % та вихід олії 12,9 ц/га з приростом до контролю 4,9 ц/га.

Найвищий умовно чистий прибуток (20275 грн/га), рівень рентабельності (91,0%) й окупність 1 грн затрат на внесення добрив (3,0 грн) одержано у варіанті  з нормою N68P68K120 + N34 у підживлення (стеблування) + N34 у підживлення (бутонізація). У контрольному варіанті умовно чистий прибуток становив усього 6335 грн/га та 41 % рентабельності. Окупність 1 грн затрат на внесення добрив підвищується зі зростанням рівня мінерального удобрення.

ріпак озимий, добрива, урожайність, якість

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Гайдаш В.Д. Ріпак. Івано-Франківськ: Сіверсія ЛТД, 1998. 224с.
  2. Господаренко Г.М. Система застосування добрив. Київ, 2015. 332 с.
  3. Довгань С., Козак Г. Технологія – запорука успіху вирощування ріпака. Пропозиція. 2006. № 11.
  4. С. 88–93.
  5. Лагуш Н., Гуринович С., Гуринович О. Продуктивність озимого ріпаку на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття залежно від удобрення. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2009. № 13. С. 13–17.
  6. Лихочвор В. В., Бучинський І. М. Система удобрення ріпаку. Агробізнес сьогодні. 2014. № 13 (284). С. 18–21.
титулка Агро