Посилання: Агрономія 2020 №24: 159-162
Захист посівів картоплі від бур’янів в умовах Західного Лісостепу України
Г. Корпіта, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0908-0129
І. Шувар, д. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4149-1761
О. Дудар, старший викладач
ORCID ID: 0000-0002-7065-6887
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.159
Анотація
Наведено порівняльні результати досліджень впливу гербіцидів на видовий склад бур’янового компонента за вирощування картоплі. Досліджено зміни стану забур’янення та захисту посівів картоплі від бур’янів за вирощування на темно-сірому опідзоленому середньосуглинковому ґрунті зони достатнього зволоження Західного Лісостепу України під впливом застосування гербіцидів.
Встановлено видовий склад сегетальної рослинності й розроблено заходи ефективного контролю забур’яненості в агроценозах картоплі. Виявлено вплив гербіцидів на загальну забур’яненість та окремі домінуючі види бур᾿янів в агроценозах картоплі, встановлено закономірності зміни й типу забур’яненості.
Вивчено формування бур’янових ценозів у посівах картоплі у разі застосування гербіцидів як методу контролю чисельності бур’янів, за якого вносили гербіциди з різним механізмом дії. У результаті досліджень виявлено, що у посівах картоплі формується змішаний тип забур’янення, за якого переважають однорічні пізні ярі види сегеталів. Сходи бур’янів у насадженнях картоплі з’являються у два етапи: перший – від садіння до появи сходів культури, другий – від фази повних сходів до початку змикання бадилля у рядках.
Встановлено, що упродовж вегетації стабільно високою на одиницю обліку залишилася частка таких бурянів, як галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) та плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli). Виявлено, що ступінь забур’янення агроценозу картоплі без застосування гербіцидів підвищується упродовж вегетації культури: від 76 шт./м2 (у фазі сходів) до 108 шт./м2 (перед збиранням урожаю).
Встановлено, що послідовне застосування гербіцидів Гезагард, 4 л/га та Пантера, 1 л/га забезпечило зменшення забур’яненості агроценозу картоплі на 78 % порівняно з контролем. Показано, що в посівах картоплі за використання таких гербіцидів, як Гезагард, 4 л/га та Пантера, 1 л/га формується найменша забур’яненість – 23 шт./м2 та найвищий урожай – 26,9 т/га (+ 22,8 % до контролю).
Повний текст
Посилання
- Гербологія: термінологічний словник-до¬відник. Львів, 2007. 180 с.
- Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: НІЧЛАВА, 2003. 320 с.
- Іващенко О. О. Важливий фактор дії гербі¬цидів. Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’я¬нення орних земель. Київ, 2006. С. 155–161.
- Саюк О. А., Трояченко Р. М., Павлюк І. О. Видовий склад бур’янового компоненту агроценозу картоплі. Сільське господарство. Рослинництво. 2019. № 1. С. 35–40.
- Сторчоус І. М. Моніторинг сегетальної рослинності. Агробізнес сьогодні. 2010. № 23. С. 32–34.
- Танчик С. П., Бабенко А. І. Контролювання забур’яненості у післяжнивний період. Пропозиція. 2009. № 8. С. 88–90.
- Шувар І. А. Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів. Львів: Новий світ–2000, 2008. 496 с.
- Шувар І. А., Корпіта Г. М. Вплив елементів технології вирощування на забур’яненість та продук¬тивність ячменю ярого і картоплі. Збірник наукових праць національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2016. Вип. 3–4. С. 71–81.
- Шувар І. А., Корпіта Г. М., Юник А. В. Продуктивність ячменю ярого і картоплі в агроценозах Західного Лісостепу України: монографія. Львів: Українські технології, 2019. 150 с.
- Cseresnys K. Penksza. Polish Journal of Ecology. 2009. Vol. 57, № 2. P. 383-388.
- Simmons F. W., Nafziger E. D. Soil Management and Tillage. Illinois Agronomy Handbook. 2008. Ch. 10. P. 133–142.
