Вирощування нових скоростиглих сортів сої української селекції в умовах Західного Лісостепу

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2020 №24: 89-92

Вирощування нових скоростиглих сортів сої української селекції в умовах Західного Лісостепу

Р. Панасюк, к. с.-г. н.
ORCІD ID: 0000-0002-0858-8916
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.089

Анотація

Наведено перелік скоростиглих сортів сої української селекції з метою вивчення їхнього генетичного потенціалу та урожайності у ґрунтово-кліматичних умовах зони Західного Лісостепу. Дослідження проводили впродовж 2017-2019 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету.

У дослідженнях задіяно сорти сої Устя, Муза, Арніка, Хвиля, Вільшанка, Сіверка, Вишиванка, Сузір’я (установа-оригінатор – ННЦ «Інститут землеробства НААНУ»). Усі сорти скоростиглої групи – вегетаційний період коливається від 83 до 107 діб; характеризуються стійкістю до ураження найбільш поширеними хворобами, розтріскування бобів та осипання зерна. Їх можна використовувати як попередник для озимих культур, придатні для пожнивних посівів (сорт Сіверка).

Сорт Устя – занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, у 2002 році. Скоростиглий. Маса 1000 насінин – 155–160 г. У насінні міститься 41–42% білка і 19–20% олії. Сорт Муза у Державному реєстрі з 2015 року, виведений методом багаторазового індивідуального добору з гібридних поколінь Юг-30/Устя. Маса 1000 насінин – 235–245 г. У насінні міститься 41–42% протеїну і 20–21% жиру. Сорт Арніка внесений до Державного реєстру у 2016 році, виведений методом індивідуального добору з комбінації від схрещування двох скоростиглих і продуктивних ліній 242 і 427. Маса 1000 насінин – 155–160 г, в насінні міститься 40–42% протеїну і 20–21% жиру. Сорт Хвиля у Державному реєстрі з 2013 року, виведений методом індивідуального добору з гібридної популяції Л.364/Чернятка. Маса 1000 насінин – 158–162 г. У насінні міститься 40–42% протеїну і 21–22% жиру. Сорт Вільшанка у Державному реєстрі з 2011 року, виведений методом багаторазового індивідуального добору з гібрида Л.955/Чернятка. Маса 1000 насінин – 240–250 г. У насінні міститься 41–42 % протеїну і 21–22 % жиру. Сорт Сіверка у Державному реєстрі з 2013 року. Виведений методом індивідуального добору з гібридної популяції Юг-30/Устя. Маса 1000 насінин – 170–175 г. У насінні міститься 41–42% протеїну і 20–21% жиру. Сорт Вишиванка у Державному реєстрі з 2019 року. Маса 1000 насінин – 144–183 г. У насінні міститься 38–39 % протеїну і 22–23 % жиру. Сорт Сузір’я – середньостиглий. Занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2011 року для зон Лісостепу і Полісся. Маса 1000 насінин – 220–240 г. У насінні міститься 42–43 % протеїну і 20–21 % жиру.

соя, сорт, продуктивність, урожайність

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Гибсон П. Производство сои в США как источник высокопротеиновых кормов. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 98–100.
  2. Гібсон П. Т. Застосування ризоторфіна – основна умова підвищення врожаю сої в Україні. Агро¬огляд. 2006. № 11. С. 29–31.
  3. Глим’язний В. Соя: основні шкідники та хвороби. Agroexpert. 2010. № 5. С. 27–29.
  4. Камінський В. Ф., Голодна А. В., Гресь С. А. Значення погодно-кліматичних умов у виробництві зерно-бобових культур в Україні. Корми і кормови¬робництво. 2004. Вип. 53. С. 38–48.
  5. Кнайн Р. Н., Элмор Р. В. Урожайный менеджмент сои. Зерно. 2007. № 6. С. 40–45.
  6. Колісник С. І., Іванюк С. В., Петриченко Н. М. Вирощування сої на зерно. Насінництво. 2005. № 12. С. 15–16.
  7. Малахова Т. О., Калитка В. В. Сортовые осо¬бенности формирования липидного комплекса семян сои в условиях юга Украины. Актуальні проблеми сучасного землеробства: доп. і виступи на Міжнар. наук.-практ. конф., 14–16 трав. 2003 р. Луганськ, 2003. С. 307–311.
  8. Марченко Т. Ю., Клубук В. В. Вихідний ма¬теріал і селекція сої в умовах зрошення півдня України. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 35–37.
  9. Михайлов В. Г., Щербина О. З., Романюк Л. С. Реакція сортів і селекційних номерів на зміну умов вирощування. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 27–29.
  10. Селекція, насінництво та виробництво сої: сучасні аспекти та перспективи: зб. тез Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (25-27 березня 2016 р.). Полтава, 2016. 86 с.
  11. Турин Е. Н., Сичкарь В. И. Высокоуро¬жайные, пластичные сорта сои Селекционно-гене¬тического института. Насінництво. 2007. № 3. С. 19–22.
  12. Турин Е. Н., Сичкарь В. И. Сорта сои селекции селекционно-генетического института. Агро¬ном. 2007. № 2. С. 146–149.
  13. Hrustie M., Vidie M., Miladinovie J. Stabilnost prinosa i sadrsay ulja i proteina u novim i gajenim genotipovima soje. Zb. Rad. / Nane. Inst. Ratarstvo Povrtartvo. Novi Sad, 2002. Sv. 36. S. 115–124.
титулка Агро