Динаміка мінеральних форм Нітрогену ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за тривалого антропогенного впливу

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2020 №24: 45-50

Динаміка мінеральних форм Нітрогену ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту за тривалого антропогенного впливу

Т. Партика, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-7912-5292
Ю. Оліфір, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-7920-1854,
О. Гавришко, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5458-0691,
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
І. Турчак, провідний фахівець
ORCID ID: 0000-0001-8757-7045,
Львівська філія ДУ «Держґрунтохорона»

https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.045

Анотація

Висвітлено результати, одержані в класичному стаціонарному досліді, щодо впливу тривалого застосування різних систем удобрення і періодичного вапнування на динаміку мінеральних форм Нітрогену ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту під пшеницею озимою. Ефективність використання азоту добрив в агроекосистемах залишається досить низькою. Лише близько 50 % цього елемента використовується для формування врожаю сільськогосподарських культур протягом вегетаційного періоду. Незасвоєний Нітроген створює ризик забруднення навколишнього середовища. Саме вміст мінерального азоту у ґрунті є одним із найважливіших чинників, від яких залежать як високі врожаї сільськогосподарських культур, так і потенційний ризик забруднення довкілля.

Проведені дослідження показали, що протягом усього вегетаційного періоду під пшеницею озимою вміст нітратного та амонійного азоту в ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті без внесення добрив становив відповідно 0,74–0,12 і 31,0–12,1 мг/кг. Органо-мінеральна система удобрення з внесенням гною 10 т/га сівозмінної площі, однієї норми (N65P68K68) мінеральних добрив на фоні внесення 1,0 н СаСО3 за гідролітичною кислотністю забезпечує менше накопичення нітратного азоту (1,77–0,35 мг/кг), ніж ця сама система й півтори норми (N105Р101К101) мінеральних добрив (3,21–0,64 мг/кг), а отже, менший ризик несприятливого впливу на екосистему. Тривале застосування повної дози мінеральних добрив без вапнування та органічного удобрення сприяє на 25 % більшому накопиченню N-NO3 у ґрунті порівняно з органо-мінеральною системою удобрення. Однак через зростання кислотності ґрунтової витяжки (рН сольове становить 4,24) під впливом високих доз мінеральних добрив рослини не спроможні засвоювати доступні сполуки азоту, внаслідок чого відбувається наростання мінералізаційних процесів, що є екологічно небезпечним і призводить до розвитку деградаційних процесів в ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах.

Ключові слова

нітратний азот, амонійний азот, ясно-сірі лісові поверхнево оглеєні ґрунти, мінеральні добрива, гній, вапно, озима пшениця

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв. Москва, 1970. 488 с.
  2. Булгакова Н. Н., Большанова Л. С., Киловс¬кая Н. Т. Влияние азотного питания на продуктивность яровой пшеницы, ассимиляцию нитрата и его распределение по функциональным фондам. Агрохимия. 1996. № 8–9. С. 15–27.
  3. Возбуцкая А. Е. Химия почвы. Москва: Высшая школа, 1968. 418 с.
  4. Кирильчук А. А., Бонішко О. С. Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 354 с.
  5. Марткоплішвілі М. М. Ідентифікація потоків азоту у сільському господарстві. Агроекологічний журнал. 2018. № 4. С. 99–103.
  6. Христенко А. О., Мірошниченко М. М., Кру¬подеря Ю. О. Забезпеченість ґрунтів України доступ¬ними рослинам формами елементів живлення. Пропозиція. 2014. № 12. С. 8–13.
  7. Changes in amount of organic and inorganic fractions of nitrogen in an Eutrochrept soil after longterm cropping with different fertilizer and organic manure inputs / K. S. Reddy et al. Journal of Soil Science and Plant Nutrition. 2003. Vol. 166. P. 232–238.
  8. Dresler S., Bednarek W., Tkaczyk P. Nitrate nitrogen in the soils of eastern Poland as influenced by type of crop, nitrogen fertilisation and various organic fertilizers. Journal of Central European Agriculture. 2011. Vol. 12 (2). P. 367–379. DOI: 10.5513/JCEA01/12.2.924.
  9. Follett R. F. Transformation and transport processes of nitrogen in agricultural systems. Nitrogen in the Environment: Sources, Problems and Management. Elsevier, 2008. P. 19–50.
  10. How a century of ammonia synthesis changed the world / J. W. Erisman et al. Nature Geoscience. 2008. Vol. 1. P. 636–639. DOI:10.1038/ngeo325.
  11. Malhi S. S., McGill W. B. Nitrification in three Alberta soil: Effect of temperature, moisture and substrate concentration. Soil Biology and Biochemistry. 1982. Vol. 14. P. 393–399.
  12. Nitrogen management strategies to reduce nitrate leaching in tile-drained midwestern soils / D. L. Dinnes et al. Agronomy journal. 2002. N 94. P. 153–171.
  13. Norton J., Ouyang Y. Controls and adaptive management of nitrification in agricultural soils. Frontiers in Microbiology. 2019. Vol. 10, N 1931. DOI: 10.3389/fmicb.2019.01931.
  14. Sadej W., Przekwas K. Fluctuations of nitrogen levels in soil profile under conditions of a long-term fertilization experiment. Plant Soil and Environment. 2008. Vol. 54 (5). P. 197–203. DOI: 10.17221/394-PSE.
  15. Shaffer M. J., Delgado J. A. Essentials of a national nitrate leaching index assessment tool. Journal of Soil and Water Conservation. 2002. Vol. 57. P. 327–335.
  16. The global nitrogen cycle in the twenty-first century / D. Fowler et al. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 2013. N 368. DOI: 10.1098/rstb.2013.0164.
  17. US agricultural nitrous oxide emissions: context, status, and trends / M. A. Cavigelli et al. Frontiers in Ecology and the Environment. 2012. N 10. P. 537–546. DOI: 10.1890/120054.
титулка Агро