Науково обґрунтовані короткоротаційні сівозміни в системах землеробства Карпатського регіону

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2020 №24: 38-44

Науково обґрунтовані короткоротаційні сівозміни в системах землеробства Карпатського регіону

О. Качмар, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0382-6030
О. Вавринович, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-3466-1432
О. Дубицький, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0002-8293-4119
А. Дубицька, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5685-0237
М. Щерба, науковий співробітник
ORCID ID: 0000-0002-0773-6382
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
А. Вовк, к. т. н.
ORCID ID:0000-0002-0445-1947
Національний університет «Львівська політехніка»

https://doi.org/10.31734/agronomy2020.01.038

Анотація

За результатами довготривалих стаціонарних досліджень обґрунтовано вплив традиційних органо-мінеральних та альтернативних (із застосуванням соломи й сидерату на помірних мінеральних фонах) систем удобрення на формування гумусного режиму ґрунту, баланс поживних елементів та продуктивність сівозмін. Встановлено, що найвищі значення нестабільних органічних речовин під посівами пшениці озимої формуються в плодозмінній та зерно-кормовій сівозмінах. Залежно від систем удобрення показники лабільного гумусу тримаються в межах 411,36–467,07 мг/100 г (плодозмінна сівозміна) та 481,12–521,47 мг/100 г (зерно-кормова сівозміна), водорозчинного – відповідно 14,46–18,52 та 19,55–20,46 мг/100 г ґрунту. Доведено, що застосування на 1 га сівозмінної площі 8–10 т гною й мінеральних добрив у дозі N45-69Р60-77К60-77, а також зменшення їхньої кількості удвічі за умови заорювання сидерату, побічної продукції забезпечує позитивний баланс азоту, фосфору та калію в усіх досліджуваних сівозмінах. Найбільший вихід зернових одиниць отримано у зернових сівозмінах за внесення на гектар сівозмінної площі 10 т гною у поєднанні з мінеральними добривами у дозах N51,2-66,2Р66,2-68,7К66,2-68,7 (4,00–4,41 т/га й 3,17–3,60 т/га). Максимальний вихід кормових одиниць отримано в плодозмінній (5,94–6,96 т/га залежно від системи удобрення) і зерно-кормовій (5,46–6,56 т/га) сівозмінах. Застосування на гектар сівозмінної площі 8–10 т гною й мінеральних добрив у дозі N45-69Р60-77К60-77, а також зменшення їхньої кількості удвічі за умови заорювання сидерату, побічної продукції в короткоротаційних сівозмінах забезпечує високий рівень їхньої продуктивності, позитивний баланс основних елементів живлення рослин, активізує гумусотвірні процеси в ґрунті, що сприяє накопиченню нестабільних гумусових речовин.

Ключові слова

сівозміни, продуктивність, системи удобрення, родючість ґрунту

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Бойко П. І., Коваленко Н. П., Опара М. М. Ефективні різноротаційні сівозміни у сучасному земле¬робстві. Вісник Полтавської державної аграрної ака¬демії. 2014. № 3. С. 20–32.
  2. Бойко П. І., Літвінов Д. В. Ефективність короткоротаційних сівозмін у сучасних системах землеробства. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 45. С. 42–55 .
  3. Дегодюк С. Е., Літвінова О. А., Боднар Ю. Д. Вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на зміни потенційної і ефективної родючості сірого лісового ґрунту. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2016. Вип. 1. С. 43–48.
  4. Дегодюк С. Е., Літвінова О. А., Кириченко А. В. Баланс поживних речовин за тривалого застосування добрив у зернопросапній сівозміні. Вісник аграрної науки. 2014. № 7 (737). С. 16–19.
  5. Єщенко В. О. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 23–27.
  6. Камінський В. Ф. Сівозміна як основа сталого землекористування та продовольчої безпеки України. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 2. С. 3–13.
  7. Ткаченко М. А., Літвінов Д. В. Продук¬тивність типових сівозмін Лісостепу залежно від інтен¬сивності агрономічного навантаження. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 22. С. 100–106.
  8. Формування сівозміни як засобу запобігання деградації та підвищення родючості грунтів Карпатсь¬кого регіону / О. Й. Качмар та ін. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2018. Вип. 2. С. 20–25.
  9. Цвей Я. П., Горобець A. M. Продуктивність короткоротаційних сівозмін в Лісостепу України. Цукрові буряки. 2006. № 6. С. 10–11.
  10. Gadzalo Ya. M., Kaminsky V. F., Saiko V. F. Crop rotations in agriculture of Ukraine. Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 3–6.
титулка Агро