Посилання: Агрономія 2019 №23: 129-132
Вивчення клонових підщеп груші у розсаднику в умовах Західного Лісостепу України
В. Гулько, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5824-7722
Б. Гулько, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5915-9564
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.129
Анотація
Сьогодні популярність груші у товаровиробників має зростаючу тенденцію. Внаслідок цього різко посилився попит на якісний садивний матеріал, який забезпечує ранні та високі врожаї у нових насадженнях. Наявні в країні розсадники не задовольняють потреби сучасного ринку як за якістю садивного матеріалу, так і за його кількістю.
Особливим напрямом інтенсифікації вирощування насаджень груші є закладання скороплідних високоврожайних, низькорослих насаджень, які б забезпечували стабільне плодоношення і високу якість плодів. Важливе місце належить клоновим підщепам. При цьому різко зростає потреба в якісному садивному матеріалі для груші на таких підщепах.
Промислові насадження на Львівщині практично відсутні, а нові не закладають. Однією з причин є недостатнє вивчення і відсутність адаптованих до умов Західного Лісостепу України клонових підщеп і сортів груші, які б відповідали вимогам сучасних технологій. Тому оцінка нових перспективних клонових підщеп айви і сорто-підщепних комбінацій актуальна.
Наведено результати трирічних досліджень 20 сорто-підщепних комбінацій груші в розсаднику. Зокрема, вивчали п’ять форм айви: А, прованська, S1 , ВА-29, ІС 2-10 зі сортами груші – Стрийська, Талгарська красуня, Ксена та Конференція. Проведено порівняльну оцінку їхнього росту й розвитку. Найпродуктивнішими, щодо взаємодії зі заокулірованими сортами груші виявилися підщепи айва S1 , ІС 2-10 та ВА-29. Вихід однорічних саджанців на них становив 50,2–70,1 тис. шт./га, що переважав показник контрольного варіанта в 1,5–1,7 раза.
Під час спостережень у розсаднику не було виявлено явних проявів несумісності компонентів при окуліруванні сортів Стрийська, Талгарська красуня, Ксена та Конференція на всіх досліджуваних підщепах.
На основі проведених досліджень біологічних і господарських особливостей сорто-підщепних комбінацій груші у розсаднику для подальших виробничих випробувань пропонуємо використовувати клонові підщепи S1, ІС 2-10 та ВА-29 як такі, що забезпечили вищі результати порівняно з поширеними сьогодні підщепами груші.
Ключові слова
груша, клонові підщепи, айва, сорти, розсадник, продуктивність, плодові саджанці
Повний текст
Посилання
- Андрушко М. А. Груша і айва. Помологія. Київ: Урожай, 1995. Т. 2. С. 191–197.
- Бублик М. О., Матвієнко М. В., Фризюк Л. А., Чорна Г. А. Раціональне розміщення груші в Україні. Зб. наук. пр. Умань. держ. аграр. ун-ту. Умань, 2005. Вип. 61, ч. 1. С. 372–381.
- Гулько В. И., Гулько Б. И. Оценка клоновых подвоев груши в условиях Западной Лесостепи Украины. Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений: материалы ХVІ Междунар. науч. конф. Красноярск, 2013. С. 41–44.
- Гулько В. І., Гулько Б. І. Розмноження клонових підщеп груші в умовах Західного Лісостепу України. Вісник ЛНАУ: агрономія. 2018. № 22 (2). С. 83–87.
- Дрозд О. О., Мельник О. В. Успіх у вирощування груші: польський досвід. Новини садівництва. 2009. № 1. C. 17–19.
- Кондратенко П. В., Бублик М. О. Методика дослідження з плодовими культурами. Київ: Аграрна наука, 1996. 94 с.
- Матвієнко М. В., Бабіна Р. Д., Кондратенко П. В. Груша в Україні. Київ: Аграрна думка, 2006. 320 с.
- Матвиенко М. В. Использование клоновых подвоев – одно из направлений выращивания грушевых насаждений. Садоводство: Киев, 2001. Вып. 53. С. 147–157.
- Седов Е. Н. Груша. Харьков: Фолио, 2003. 331 с.
