Вплив оптимізації живлення на продуктивність ярих олійних культур на чорноземі південному в зоні Степу України під впливом біопрепаратів

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 112-118

Вплив оптимізації живлення на продуктивність ярих олійних культур на чорноземі південному в зоні Степу України під впливом біопрепаратів

В. Гамаюнова, д. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4151-0299
Миколаївський національний аграрний університет
Л. Хоненко, к. с-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5365-8768
Миколаївський національний аграрний університет
І. Москва, асистент
ORCID ID: 0000-0002-5642-2777
Миколаївський національний аграрний університет
В. Кудріна, аспірант
ORCID ID: 0000-0001-9471-8272
Миколаївський національний аграрний університет
Т. Глушко, к. с-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-6699-2693
Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет»

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.112

Анотація

Представлено матеріали досліджень, проведених на чорноземі південному з ярими олійними культурами впродовж 2014–2018 рр., з порівняльною характеристикою їх щодо врожаю та основних показників якості насіння. Наведено рівні врожайності насіння ярих олійних культур, які вирощують в умовах Південного Степу України – соняшнику, льону олійного та поки що маловідомого рижію ярого. Для всіх культур умови живлення оптимізували на засадах ресурсозбереження. Досягали цього через застосування сучасних біопрепаратів та рістрегулюючих речовин по фону внесення помірних доз мінеральних добрив. Встановлено, що менш поширені олійні культури доцільно висівати в умовах посушливого Південного Степу України як альтернативу соняшнику, який більшою мірою виснажує та висушує ґрунт внаслідок своїх біологічних особливостей.

Зокрема, для льону олійного та рижію характерною ознакою є відносна невибагливість до умов вирощування, вони посухостійкі й спроможні ефективно використовувати вологу і значно менше виносять елементів живлення на формування врожаю порівняно зі соняшником. Водночас зазначені олійні культури формують високу якість насіння, і особливо за вмістом жиру та його жирно-кислотним складом. Олії льону і рижію належать до високоякісних, мають широкий спектр використання, у тому числі і в медицині.

Встановлено, що використання сучасних рістрегулюючих препаратів для обробки насіння чи посіву ярих олійних культур істотно збільшує їхній урожай. Так, у середньому за три роки досліджень урожайність соняшнику в контрольному варіанті склала 2,52 т/га, а залежно від біопрепарату, його дози й строку проведення позакореневих підживлень зросла до рівня 2,76–3,56 т/га, або від 9,5 % до 41,3 % у найоптимальнішому варіанті живлення.

Урожайність насіння льону олійного сорту Водограй за два роки досліджень зростала відповідно з 1,06 т/га до 1,17–1,39 т/га, а сорту Орфей – з 0,99 т/га у контролі до 1,11–1,34 т/га у варіантах із підживленнями. Максимальну врожайність, як визначено дослідженнями, льон олійний сформував за проведення двох підживлень біопрепаратом Нутрівант Плюс олійний нормою по 2 кг/га у фазах ялинки та на початку бутонізації по фону внесення до сівби N30P30K30. Відповідно у зазначеному варіанті живлення зібрано 1,39 т/га насіння (сорт Водограй) та 1,34 т/га (сорт Орфей), що на 31,1 та 35,4 % більше порівняно з контролем. Вкрай важливо, що за оптимізації живлення в насінні льону олійного збільшується вміст жиру та умовний збір (вихід) олії з одиниці площі. Якщо з контрольного варіанта льону олійного сорту Водограй останній показник склав у середньому за 2016–2017 рр. 0,48 т/га олії, то в найбільш оптимальному варіанті досліду – 0,67 т/га (на 39,6 % більше), а сорту Орфей – відповідно 0,40 та 0,59 т/га (на 47,5 % більше).

Аналогічно оптимізація живлення на засадах ресурсозбереження впливає на врожайність та якість насіння рижію ярого. Так, у середньому за три роки у контролі рослини сформували лише 0,4 т/га насіння. За обробки насіння перед сівбою біопрепаратами врожайність його зросла до 0,60–0,65 т/га, а за проведення ще й позакореневих підживлень підвищення врожаю було істотним – до 1,5–1,6 т/га. Насіння рижію ярого характеризується – високими показниками його якості, зокрема вмістом олії та жирно-кислотним її складом.

Досліджувані ярі олійні культури користуються все більшим попитом, мають високу вартість, зокрема й через якість олії та зростаючу потребу в ній.

Обґрунтовано значення оптимізації живлення на засадах ресурсозбереження через використання біопрепаратів у підвищенні врожаю та покращанні основних показників якості досліджуваних ярих олійних культур і передусім вмісту олії та її жирно-кислотного складу.

Ключові слова

ярі олійні культури, соняшник, льон, рижій, урожайність насіння, біопрепарати, оптимізація живлення

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Біорегулятори рослин: рекомендації по застосуванню. Київ: ДП «Агробіотех», 2015. 35 с.
  2. Гамаюнова В. В. Ефективність зрошення та вплив добрив на використання вологи рослинами і підвищення стійкості землеробства зони Степу: монографія. Харків: Стильна типографія, 2018. 364 с.
  3. Гамаюнова В. В Зміна родючості ґрунтів Південного Степу України під впливом добрив та підходи до їх ефективного застосування у сучасному землеробстві. Охорона ґрунтів – основа сталого розвитку України: Спеціальний випуск до ІХ з’їзду Українського товариства грунтознавців та агрохіміків. Харків, 2014. С. 38–47.
  4. Єрмолаєв М. М., Шиліна Л. І., Літвінов Д. В. Водний режим чорнозему типового в короткоротаційних зернових сівозмінах. Збірник наукових праць Інституту зрошуваного землеробства УААН. Київ: ЕКМО, 2005. С. 161–166 (спеціальний випуск).
  5. Коник Г. С., Лихочвор А. М. Порівняльна продуктивність ярих олійних культур на темно-сірому ґрунті Західного Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2016. С. 49–58.
  6. Левицкий А. П. Идеальная формула жирового питания. Одесса: НПА Одесская биотехнология, 2004. 63 с.
  7. Мельник А. В., Говорун С. А. Водоспоживання та урожайність соняшнику залежно від сортових особливостей та попередників в умовах північно-східного Лівобережного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2014. Вип. 3 (27). С. 173–175.
  8. Москва І. С. Стан та перспективи вирощування рижію ярого на Півдні Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип. 1. С. 99–109.
  9. Петибская В. С. Соя: химический состав и использование / под. ред. акад. РАСХН В. М. Лукомца. Майкоп: Полиграф – Юг, 2012. 432 с.
  10. Пешук Л. В., Косенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Київ: Центр учбової літератури, 2011. 296 с.
  11. Распутин В. М., Исаков К. А., Смирнов И. А. Повышение масличности льна в процессе селекции. Масличные культуры. 1987. № 1. С. 65–69.
  12. Шеманская Е. И., Осейко Н. И. Фосфолипидные жировые продукты функционального назначения. Харчова наука і технологія. 2012. № 1 (18). С. 28–31.
  13. Drozd I. F., Lyakh V. O, Shpek M. P. Comparative description of oiliness of sorts of flax oily in various conditions of growing. Materialy Jubileszowej V Ogolnopolskij Mtodziezowej Konferencji Naukowej. Rzeszow, 2009. S. 20–24.
  14. Gamayunova V., Honenko L., Gerla L., Kovalenko O., Glushko T., Sidyakina Y. and Pilipenko T. Ecological Assessment Of Spring Oilseed Crops And Prospects For The Production Of Superior Quality Oils In Ukraine. Research journal of Pharmacentical, Biological and Chemical sciences. 2019. RJPBCS 10(1). P. 519–528.
  15. Hamajunova U., Hlushko T., Honenko L. Presevation of soil fertility as a basis for improving the efficiency of management in the southern Steppe of Ukraine. Scientific development and achievements-Sciemcee (publishing London). London, 2018. Vol. 4. P. 13–27.
титулка Агро