Особливості формування продуктивності сої залежно від удобрення

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 88-92

Особливості формування продуктивності сої залежно від удобрення

Р. Панасюк, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0858-8916
О. Панасюк, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-9789-3663
T. Дацко, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-2957-1822
В. Борисюк, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-1730-6888
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.088

Анотація

Представлено результати досліджень з вивчення нового комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М. Це мінеральне добриво характеризується вмістом N – 9,0 %, Р2О5 – 18 %, K2O – 22 %. Виготовлене на основі африканських фосфоритів, що містять Р2О5 різного ступеня засвоюваності (водорозчинна форма, форма, розчинна в мурашиній та лимонній кислоті). Вказані фосфорити містять мікроелементи Cu, Zn, Mn, Mo, Ni, S, Fe та ін. Завдяки вмісту у них карбонатів кальцію (20 %) та магнію (0,5 %) і відповідно їхній лужній реакції (рН 8,8) застосування цього добрива забезпечує меліоративний ефект − усувається потреба у вапнуванні ґрунту. У результаті досліджень, проведених на посівах сої сорту Ментор, встановлено, що під впливом Нітроамофоски-М значною мірою змінюються елементи структури врожаю: на контролі (без добрив) кількість бобів на рослині у сої сорту Ментор становила 20,3 шт. Внесення фосфоритного борошна забезпечило збільшення кількості бобів на рослині до 22,5 шт., що на 2,2 шт. більше порівняно з контролем. Значне підвищення кількості бобів на рослинах сої зафіксовано у варіантах, де вносили комплексне мінеральне добриво Нітроамофоска-М в нормі 2–5 ц/га (згідно зі схемою досліду). При цьому максимальна кількість бобів у рослин сої відмічена у варіанті, де вносили добриво в нормі 4 ц/га, і становила 38,1 шт. на рослину, що порівняно з контролем більше на 17,8 шт. Аналогічну закономірність спостерігали і щодо кількості насінин та маси насіння з однієї рослини.

Важливим показником індивідуальної продуктивності сої є маса 1000 насінин. У наших дослідженнях вона коливалася на рівні 160–178 г. Найнижчою маса 1000 насінин була на контролі і становила 160 г. Внесення Нітроамофоски-М в нормі 4 ц/га сприяло зростанню вказаного показника до 178 г, що відповідно на 18 г більше порівняно з контролем.

Висота прикріплення нижнього бобу – важливий показник, який значним чином впливає на зменшення втрат зерна при збиранні. Встановлено, що зі збільшенням доз добрив зростає висота прикріплення нижнього бобу.

Потрібно зазначити, що під впливом мінеральних добрив значно зростала біологічна врожайність. Так, найвищий її показник (4,21 т/га,) зафіксовано у варіанті, де вносили Нітроамофоску-М у нормі 4 ц/га, що відповідно на 1,47 т/га перевищує контроль. На цьому самому варіанті відмічена максимальна висота рослин.

За роки досліджень врожайність у сорту Ментор на різних варіантах досліду коливалася в межах 2,55–4,38 т/га. Найнижчу врожайність спостерігали на контролі (без добрив) – 2,55 т/га. Максимальну врожайність у досліді одержали на варіанті Нітроамофоска-М (4 ц/га) – 4,38 т/га. Приріст урожайності сої сорту Ментор складає 1,85 т/га, або 72,5 %.

Ключові слова

соя, сорт, мінеральне добриво, нітроамофоска, продуктивність

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
  2. Злобін Ю. А. Курс фізіології і біохімії рослин: підручник. Суми: Університетська книга, 2004. 464 с.
  3. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології / О. М. Царенко та ін. Суми: Університетська книга, 2000. 203 с.
  4. Марков І. Л. Інтегрований захист сої від хвороб. Агроном. 2013. № 2. С. 152–158.
  5. Мигаль І. Вплив рівня мінерального живлення на урожайність і якість насіння сої. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2009. № 12 (1). С. 111–116.
  6. Мойсейченко В. Ф., Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ: Вища школа, 1994. 334 с.
  7. Основи наукових досліджень в агрономії / В. О. Єщенко та ін. Київ: Дія, 2005. 288 с.
  8. Петриченко В. Ф. Наукові основи сталого соєсіяння в Україні. Корми і кормовиробництво. 2011. Вип. 69. С. 3–10.
  9. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур: В. В. Лихочвор та ін. Львів: Укр. технології, 2010. 1088 с.
титулка Агро