Анотація

У статті аналізується розвиток сільськогосподарських підприємств в умовах економічної інтеграції, автор зіштовхується з проблемою відсутності синтетичної теорії, що визначає закономірності економічної взаємодії, пояснює причини трансформації сільськогосподарських підприємств і формує основні принципи регулювання економічної інтеграції.

Наголошується на важливості розвитку сільськогосподарських підприємств, як об’єкта державної політики, що є сигналом щодо інвестиційної привабливості сільських регіонів.

Пріоритетними напрямами розвитку сіль¬ськогосподарських підприємств є:

– виробництво, переробка, зберігання та реалізація сільськогоспо¬дарської продукції;

– обслуговування сільськогосподарських підприємств;

– виробництво нових видів продукції, які замінюють її імпортні поставки.

Пропонуючи свою продукцію на продовольчий ринок для реалізації, сільськогосподарські підприємства сприяють повнішому задоволенню спожив¬чого попиту населення. Вони створюють нові робочі місця, залучають селян до суспільно корисної праці. Сільськогосподарські підприємства, як незамінний і самостійний елемент ринкової економіки, істотно впливають на структурну перебудову в сільському розвитку та економіці країни загалом, роблять певний внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, сприяють економії та раціональному використанню власного ресурсного потенціалу, створюють сприятливе ринкове середовище на селі.

Отже, важливою складовою організаційно-економічного механізму ефектив¬ного розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах економічної інтеграції є комплексний розвиток сільських територій, адже важко очікувати позитивних результатів госпо¬дарювання в депресивних регіонах. Існує тісний взаємозв’язок між соціальним, економічним, демографічним, екологічним розвитком села. Ступінь розвитку сільських територій є важливим чинником ефективності виробничої сфери, зокрема сільськогосподарських підприємств.