Анотація

Для визначення цілей і систематизації земельних трансформацій та земельної реформи в Україні необхідно прийняти Державну програму розвитку земельних відносин до 2030 року та новий Земельний кодекс. Важливо провести державну інвентаризацію земель, виділивши землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, сформувавши відповідні реєстри земельних ділянок та механізми державного регулювання земельних відносин економічними методами через відповідні санкції і стимули, нормативи і стандарти.

Формування новітньої інвайро-ментальної економічної системи раціонального використання земель потребує вдосконалення земельного законодавства України та його узгодженості з існуючими нормативно-правовими актами інших галузей права і традиційними інститутами життя суспільства, адже окремі закони не знаходять практичного застосування, інші формують корупційні схеми та інституційні пастки, оскільки законодавчий механізм реалізації правових інституцій у земельній сфері має формальний характер або взагалі відсутній.

Принциповість зміни акцентів полягає у відході від прорадянських принципів постійного землекористування, використанні й розпоряджанні державними і комунальними землями, створенні повноцінної системи обігу державних, комунальних та приватних земель, розвитку за рахунок купівлі, консолідації, продажу земель фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і агровиробництв відповідно до планів розвитку сільських територій, виділенні інвестиційно привабливих земель для реалізації інноваційних проєктів в аграрній сфері, активному land development сільськогосподарських земель.

Перебороти існуючі негативні тенденції та просторову невизначеність можна, забезпечивши в Україні повноцінний обіг земель сільськогосподарського призначення та ефективні державні механізми регуляторної економічної політики в сільськогосподарському землекористуванні.

У статті запропоновано створити Державний земельний банк та Державний фонд земель, поновивши в податковому законодавстві цільовий характер витрат від надходжень земельних податків та платежів за державні і комунальні землі (включаючи орендні платежі), гроші від землі повертаючи лише на докорінне поліпшення земель, меліорацію, реконструкцію і створення захисних насаджень, включаючи формування кредитного кошика Державного земельного банку.