Анотація

Вітраж як мистецтво має доволі довгу історію, і тепер можна впевнено казати про його нове відродження. Сьогодні вітраж дедалі рідше виконує свою основну функцію: заповнення віконних прорізів. Частіше його використовують як декоративний елемент для оздоблення інтер’єрів житлових і громадських приміщень, а також, як і багато століть тому, вітражі змістово прикрашають храми.

Вітраж – це орнаментальна або сюжетна композиція зі шматочків скла, зазвичай різнокольорових, з’єднаних металевими стяжками, розрахована на наскрізне освітлення.

У дослідженні йдеться про його значення в оздобленні інтер’єрів житлових приміщень. Завдяки своїй прозорості вітражне скло дає змогу використовувати навколишнє середовище як частину дизайну інтер’єру, перетворюючи простір на більш емоційний і відкритий.

У сучасному вітражі чудово поєднуються нові технології, останні дизайнерські розробки і стародавні традиції майстрів, створюючи цілісну композицію, цікаву модною тематикою, характером і мотивами.

Проаналізовано й охарактеризовано сучасні основні техніки виконання вітражів, а також наведено класифікацію різновидів вітражів та їхні характерні особливості, від яких залежить специфіка застосування кожного виду. Адже, окрім традиційних технологій виготовлення вітражів, винайдено нові, що розширило діапазон творчих можливостей дизайнерів.

Призначення вітражів різноманітне. Традиційно їх застосовують для оформлення вікон, дверей, ніш. Але сьогодні цю яскраву й ефектну декоративну техніку використовують і для оздоблення інтер’єрів, освітлювальних приладів, меблів. Сучасний вітраж розрахований на штучне освітлення, що значно розширило можливості його застосування в архітектурі.

Багата, глибока й невичерпна історія вітражного мистецтва дає змогу художникам-дизайнерам сьогодні експериментувати й напрацьовувати нетрадиційні підходи у виконанні скляних площинних композицій. Порівняно з традиційними вітражними технологіями сучасні економніші, простіші у виготовленні й водночас не втрачають естетичної цінності.