Анотація

Із формуванням ринкової економіки та європейським спрямуванням в Україні діють принципи, спрямовані на врегулювання соціальних та економічних вимог щодо територій, які покликані сприяти їх раціональному розвитку. Одним із принципів врівноваженого розвитку є створення транспортної мережі, яка сприятиме розвитку не тільки економічної сфери «периферійних територій», а й соціальному розвитку. Транспортна мережа спонукає до залучення інвестицій, завдяки чому території отримують імпульс для подальшого розвитку. Сільські поселення в Україні здебільшого концентрується у придорожніх смугах, на віддалі від 5-15 км. Існує взаємозв’язок між типом транспортної мережі та системою розселення. Транспортна мережа забезпечує систему формування взаємозв'язків між містом і сільськими поселеннями, а відсутність доріг зумовлює розпад усієї сільської інфраструктури. Зіставляючи основні складові впливу на розвиток сільських територій, їх варто розглядати з позицій теорії О. Гутнова, «каркас і тканина», які є складовою циклічного розвитку та еволюційної динаміки містобудівних систем, виступаючи при цьому утворювальним містобудівним простором із основними складовими:

– комунікаційним каркасом (мережею доріг різних категорій та їх перетинів – вузлів); вузлів соціальної активності, мережею інженерного забезпечення; ландшафтно-екологічним каркасом, що пов’язані з природною основою поселення;

– тканина забудови, що заповнена різноманітними просторово-локалізованими функціями. Опираючись на теоретичну модель О. Гутнова, можна спрогнозувати динаміку впливу транспортних мереж на середовище та на розвиток наявних поселень, окреслити сучасну системну модель сільських територій як інтеграцію підсистем. Враховуючи результати авторських досліджень та аналізу території в зоні впливу автотрас і локальних доріг, зокрема Жовківського району Львівської області, відзначено інтенсивніший, різноманітніший розвиток територій, більшу їх загосподарьованість у межах 10-15 км від доріг, аніж віддаленіші території.