ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОТВЕРДНУЧИХ БЕТОНІВ, МОДИФІКОВАНИХ КОМПЛЕКСНОЮ НАНОДОБАВКОЮ

ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОТВЕРДНУЧИХ БЕТОНІВ, МОДИФІКОВАНИХ КОМПЛЕКСНОЮ НАНОДОБАВКОЮ

У. Марущак, к. т. н.
Н. Сидор, аспірант
Національний університет «Львівська політехніка»,
О. Мазурак, к. т. н.
Р. Мазурак, аспірант
Львівський національний аграрний університет

http

Анотація

Показано, що одним з інноваційних напрямів одержання швидкотверднучих бетонів є застосування нанотехнологічних прийомів модифікування їх структури введенням нанодисперсних добавок у поєднанні з полікарбоксилатним суперпластифікатором. Розроблено ефективні склади швидкотверднучих бетонів, модифікованих комплексною нанодобавкою, яка містить суперпластифікатор полікарбоксилатного типу та інноваційний прискорювач тверднення на основі наночастинок гідросилікатів кальцію, з різною витратою портландцементу. Встановлено, що введення комплексного наномодифікатора забезпечує одержання високорухливих стабільних бетонних сумішей марці за рухливістю Р5 за забезпечення водоредукуючого ефекту В/Ц = 42,6-49,1%. При дослідженні кінетики тверднення наномодифікованих бетонів встановлено, що вони характеризуються інтенсивним набором ранньої міцності (fcm2/fcm28 = 0,63–0,72), а за показником проектної міцності належать до високоміцних (С50/60–С55/67). Підвищена міцність наномодифікованих швидкотверднучих бетонів забезпечується ущільненням міжзернового простору цементної матриці за рахунок високого водоредукуючого та дефлокулюючого ефектів добавки полікарбоксилатів, а також ефекту посіву додаткових центрів кристалізації в паровому просторі за введення наночастинок гідросилікатів кальцію. Виявлено, що використання комплексного наномодифікатора підвищує ефективність використання портландцементу в бетонах ( = 4,1–4,8 кг/МПа).

Ключові слова

швидкотверднучий бетон, комплексний наномодифікатор, полікарбоксилатний суперпластифікатор, прискорювач тверднення, рухливість, рання міцність

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Czarnecki L., Kurdowski W. Tendencje kształtujące przyszłość betonu. Dni Betonu. Materials of International conference. Wisła, 2006. S. 3–18.
  2. Plank J. Concrete Admixtures – Where Are We Now and What Can We Expect in the Future? 19 Inter¬natio-nale Baustofftagung. Weimar, 2015. Band 2. Р. 11–17.
  3. Ashani H. R., Parikh S. P., Markna J. H. Role of Nanotechnology in Concrete a Cement Based Material: A Critical Review on Mechanical Properties and Environmental Impact. International Journal of Nanoscience and Nanoengineering. 2015. № 2(5). Р. 32-35.
  4. Фаликман В. Наноматериалы и нанотехноло¬гии в современных бетонах. Промышленное и граж-данское строительство. 2013. № 1. С. 31-34.
  5. Шейнич Л. А., Пушкарева Е. К. Процессы самоорганизации структуры строительных композитов: монография. Киев: Гамма-принт, 2009. 153 с.
  6. Hajok D. Gdy liczy się jakość i szybkość wiązania. Polski cement. Budownictwo, technologie, architektura. 2011. № 3 (55). S. 42–43.
  7. Effectiveness of polycarboxylate superplasticizers in ultra-high strength concrete / Plank J. [et al.] Journal of Advanced Concrete Technology. 2009. № 1. Р. 5-12.
  8. Research of nanomodified Portland cement compositions with high early age strength /
  9. U. Маrushchak, M. Sanytsky, T. Mazurak, Yu. Olevych. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. № 6/6. P. 50-57.
  10. Nanomodified Portland cement compositions with alkaline activation / U. Marushchak, M. Sanytsky,
  11. T. Mazurak, Yu. Olevych. Budownictwo o zoptymalizo¬vanym potenciale energetycznym. 2016. № 2(18).