Анотація

Зміни екологічного стану несуть непередбачувані для людського здоров’я наслідки. Забруднення довкілля набуває загрозливого рівня. Розвиток туризму в сучасних умовах потребує якісних природних та сприятливих кліматичних умов. Функціонування туристичного підприємництва безпосередньо залежить від стану навколишнього середовища. Для раціонального використання земель туристично привабливих регіонів мають бути розроблені системи планування й управління, які сприятимуть обліку екологічних компонентів, таких як повітряне середовище, водні та інші природні ресурси, на основі екологічного планування агроландшафтів, де основна увага приділятиметься екосистемі, як стратегічній основі створення стійкого джерела засобів існування сільського населення і його розвитку. Завдяки збалансованому розвитку туризму можна досягти мети сталого розвитку регіону – збереження природного, культурного та соціального різноманіття. Також для розвитку туризму й вирішення проблеми охорони та збереження довкілля необхідно впроваджувати природоохоронні заходи та здійснити заміну застарілого обладнання на екологічно чисте й таке, яке завдаватиме мінімальної шкоди довкіллю.

У навколишньому природному середовищі розрізняють природні ресурси та природні умови. Під природними ресурсами розуміють тіла та сили природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть використовуватися в соціально-економічній діяльності людини, а під природними умовами (клімат, енергія космосу тощо) – явища природи, які ні прямо, ні опосередковано не беруть участі у виробничій чи невиробничій діяльності людей. Якщо визначення природних ресурсів заперечень не викликає, то стосовно природних умов ситуація інша. Природні умови таки впливають, формуючи якість навколишнього природного середовища, – прямо чи опосередковано – на господарську діяльність людини. Особливо це стосується туризму.

Однозначно важливим чинником формування туристичної привабливості території є якісне довкілля. Правильно підібравши набір екологічних показників, можна визначити найпривабливіший регіон щодо якості довкілля. Для цього на першому етапі оцінювання слід визначити нормалізовані показники за кожним з вибраних показників; на другому етапі – інтегральний ранговий показник оцінювання туристичної привабливості регіону щодо якості довкілля.