Анотація

Розглянуто особливості розвитку сільського туризму в Україні, який є одним із нових напрямів у розвитку сільських територій. За визначенням – це вид туризму, який зосереджений в сільській місцевості і передбачає надання послуг із тимчасового розміщення (проживання) та харчування туристів на приватній садибі. Як специфічна форма відпочинку сільський туризм стає вже додатковим стабільним джерелом одержання прибутку фізичними особами, котрі живуть у сільській місцевості, і відповідно як невід’ємна складова комплексного соціально-економічного розвитку – є важливим структурним елементом сталого розвитку громади.

Визначено сутність поняття «сільський туризм» та його відмінності від понять «агротуризм», «екологічний туризм».

Проаналізовано наявні туристично-рекреаційні ресурси, необхідні для розвитку сільського туризму. Користуючись унікальністю місць розташування сільських поселень поблизу річок, природоохоронних територій, місцеві господарі можуть підтримувати серед туристів еко¬логічні вимоги щодо організації побуту й дозвілля, а та¬кож пропонувати їм низку програм заглиблення у світ дикої природи. Зростаючий попит на рекреацію на природі визначається також необхідністю забезпечення фізіологічних і психологічних потреб сучасної людини, здорового харчування, місцевою інфраструктурою (дороги, транспортне сполучення, інтернет-зв’язок тощо), що дає змогу створювати усі умови для розвитку сільського (зеленого) туризму й поліпшувати соціально-побутові умови та різновиди самозайнятості сільського населення.

Визначено переваги й чинники, що впливають на розвиток сільського туризму.