Анотація

Важливим аспектом розвитку економіки України є її інтеграція до європейського простору, зокрема доступ української продукції на європейський ринок. Після підписання Угоди про вільну торгівлю з країнами ЄС для України відкриваються перспективи поступового освоєння означеного ринку вітчизняними компаніями, підвищення рівня якості, безпечності, екологічних характеристик української продукції АПК, покращання стану продовольчої безпеки держави.

У статті висвітлено основні засади формування експортної політики держави, зосереджено увагу на вивченні першочергових проблем здійснення експорту сільськогосподарської продукції в країни ЄС, а саме: низький рівень підтримки сільськогосподарських виробників з боку держави, що спричинює неможливість їхнього повноцінного розвитку для виходу на зовнішні ринки; невідповідність якості сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам, що пов’язано з недотриманням екологічних норм використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів і такого іншого у виробництві сільськогосподарської продукції; клопітка процедура проходження сертифікації сільськогосподарської продукції. Наприклад, для того, щоб експортувати курятину або свинину до Німеччини, необхідно надати на митниці близько десяти різних свідоцтв, у тому числі дані щодо забруднювальних речовин у продуктах харчування, контролю на залишкові пестициди, на залишки ветеринарних лікарських препаратів у живих тваринах та продуктах, витримувати вимоги маркування та ін.; низький рівень використання наукових розробок у сфері сільського господарства та залучення наукового потенціалу для розвитку аграрного виробництва; необізнаність сільськогосподарських виробників з можливостями експорту аграрної продукції.

Проаналізовано проблеми надання і використання тарифних квот на експорт сільськогосподарської продукції на європейський ринок. На основі дослідженого матеріалу запропоновано шляхи вирішення основних проблем експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС.