Анотація

Обґрунтовано потребу аналізу основних переваг та недоліків запровадження нового підходу до проведення в Україні нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також з’ясування, наскільки вона змогла виправити недоліки попередньої та сприятиме подальшому розвитку орендних відносин, формуванню ринку земель. Наведено перелік вітчизняних науковців, які досліджували цю проблему. Визначено відсутність на сьогодні глибокого аналізу можливих наслідків запровадженої в Україні методики та її впливу на земельні відносини, що й стало основною метою дослідження.

Проведено ретроспективний аналіз методик та порядку проведення нормативної грошової оцінки земель сільсь-когос¬подарського призначення, починаючи з Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогос-подарського призначення та населених пунктів 1995 року, в основу якої були покладені дані економічної оцінки земель колгоспів і радгоспів Української РСР (1988 р.) за результатам їх господарювання у 1981–1987 рр., а також статистичні дані щодо ефективності сільськогосподарського виробництва за 1986–1990 рр.

Численні спроби актуалізації показників цієї оцінки не зачіпали її методичних засад і стосувалися в основному особливостей індексації її показників. Це стало причиною численних публікацій, в яких звертали увагу на недоліки цієї методики.

Для їх усунення Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 831 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» [10] (далі – Методика 2016 року) було прийнято нову методику, на підставі якої передбачено проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Водночас аналіз недоліків старої методики та переваги нової виявляються доволі сумнівними.

Перехід на нову методику істотно не покращує системи оподаткування та орендних відносин (зменшує мінімальний розмір орендної плати за земельні частки (паї) для значної кількості їх власників), призводить до додаткових бюджетних видатків, пов’язаних з її проведенням.

Крім того, втрачено зв’язок з результатами попередньої оцінки, і абсолютно незрозуміло власникам земельних часток, як за умови знецінення гривні, зростання цін на продовольство обґрунтовано зменшення нормативної грошової оцінки їх власності. Питання це не тільки економічне, а й політичне.

Розглянуто науково-методичні підходи до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призна-чення та проведено порівняльний аналіз Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 року і чинної на сьогодні, що дало підстави для висновку, що Методика 1995 року, попри незначні, на наш погляд, недоліки, могла й далі виконувати покладені на неї законодавчо визначені функції з незначними змінами. Нова методика виявилась недостатньо теоретично обґрунтованою, що вимагає подальшого вдосконалення теоретико-методологічних засад нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та вдосконалення її правового забезпечення.