Анотація

Стаття присвячена вдосконаленню методу оцінки екологічної стійкості використання сільськогосподарських земель у територіальній структурі регіону. Апробація цього методу проведена на прикладі районів Львівської області. Оцінку екологічної стійкості використання сільськогосподарських земель було зроблено на прикладі районів Львівської області. Для визначення екологічних норм рівня стійкості землекористування в територіальній структурі застосована методологія С. Волкова з урахуванням специфіки ландшафтної будови території України. Обчислено коефіцієнт екологічної стійкості Львівської області, враховуючи певні коефіцієнти екологічної стабільності для різних видів сільськогосподарських та інших земель, визначених автором. Пропонується уточнити коефіцієнти екологічної стійкості землекористування для трьох типів територій. Встановлено доцільність застосування вказаного методу для встановлення коефіцієнта екологічної стійкості певних територій: недоцільно розраховувати для невеликої території (сільськогосподарського підприємства, сільської ради), найдоцільніше розраховувати його для території району. Подано аналіз екологічних параметрів та сучасної структури земель території Львівської області. На основі аналізу коефіцієнтів екологічної стійкості використання сільсько-господарських земель визначено три групи районів залежно від рівня цього показника: стабільний, середньостабільний, низькостабільний. Середній та низький рівень стабільності території є наслідком впливу людини на природу, що є причиною перетворення екологічно стабілізуючих земель на відкриті землі з низьким рівнем стійкості. Оцінка екологічної стійкості землекористування в територіальній структурі регіону ще раз підкреслила дилему альтернативного вибору економічного розвитку аграрного сектору або збереження природного середовища.