Анотація

Вивчення особливостей формування та розвитку забудови історичних міст, таких як Львів, набули сьогодні важливого наукового і практичного значення. Це пов’язано не лише із проблемою збереження історичної спадщини, але і з необхідністю набуття позитивного досвіду для сучасної будівельної практики.

Дослідження присвячене аналізу розвитку планувальної структури Львова. До уваги взято особливості поетапного формування забудови міста протягом важливого формотворчого періоду. Розпланування міст, що є історичними пам’ятками, – складний процес, який повинен вдало поєднувати в собі особливості сучасного життя та послідовності його історичного розвитку протягом усього існування. Важливим етапом у розвитку Львова є період кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Дослідження особливостей формування та розвитку забудови історичних міст, таких як Львів, набули сьогодні важливого наукового і практичного значення. Це пов’язано не лише із проблемою збереження історичної спадщини, але і з необхідністю набуття позитивного досвіду для сучасної будівельної практики.

У статті висвітлені важливі події та чинники, що вплинули на забудову міста, розвиток його планувальної структури та особливості забудови. Показано послідовність забудови міста. Виділено типи забудови у різних частинах міста, окремі райони, що мали певні особливості розвитку. Визначено, що забудова в різних частинах Львова велася нерівномірно, на що впливала ціла низка чинників, як природних, так і соціально-економічних. Щільна забудова поширювалася концентричними колами від середмістя і поступово замінювала малоповерхову забудову в периферійній частині Львова. У результаті послідовного аналізу виділено основні періоди розвитку містобудівної структури. Такі особливості забудови сьогодні важливі для процесів реконструкції міста та розвитку туристичних маршрутів, а також є джерелом досвіду в питаннях майбутнього розвитку міста.