АРХІТЕКТУРА ЕКОПОСЕЛЕНЬ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОСНОВ СВІТОБАЧЕННЯ

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво 2019 №20: 70-76

АРХІТЕКТУРА ЕКОПОСЕЛЕНЬ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ОСНОВ СВІТОБАЧЕННЯ

Р. Кюнцлі, к. філол. н.
А. Степанюк, к. архіт.
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/architecture2019.20.070

Анотація

Модні тенденції до створення екопоселень та «демонстрування їх значущості» поволі нівелюють справжнє призначення екопоселень, їх роль у збереженні природного середовища та людини як його частини. Окрім важливих факторів, які роблять поселення екологічним (екологічно чисті будівельні матеріали, природне середовище, використання альтернативних джерел енергії, безвідходне виробництво), є ще один фактор – збереження людини як частинки природи через її мислення, спосіб життя, творчу працю.

Доведено: вищим щаблем гармонії людини і природи є створення антропогенного середовища за зразком природного. Таке середовище змогли створити мислителі ХХ століття Рудольф Штайнер, Мірра Альфасса, Оберто Айрауді, які, попри різні вірування та культури, створили міцний стрижень, що гуртує навколо себе послідовників екологічного способу життя. Цим стрижнем стала філософія – теоретичний світогляд, вчення, яке прагне обґрунтувати невід’ємність людини і природи, їх взаємозалежність, взаємозмінність.

Духовна деградація людини, згортання її деміургічних можливостей призводять до змін пріоритетів. Добровільна ізоляція людини від природи забрала від неї істинне розуміння двох дуальних начал добра і зла. При несприйнятті сьогодення та неможливості боротьби людина замикається у своєму «я», або переорієнтовується на «життя без рішень», подавлюючи свою істинну сутність.

Повернення людини до екопоселень – це спроба повернутися у світ, який був втрачений внаслідок онтологічного розриву. Архітектори екобудівель своєю філософією старалися заперечити одвічну догму, що філософія може розвиватися лише двома шляхами: перший – від речей до ідей; другий – від ідей до речей. Вони вважали, що обидві теорії повинні бути удосконалені і підтверджувати одна одну.

Екоархітектура втілює ідеї та філософію гармонії з природою та собою. На відміну від своїх попередніх аналогів: втілення сили і величі держави – ампір, уособлення єдності землі та неба – готика, життєлюбства та оптимізму – бароко тощо, – екологічна архітектура є новим явищем, вперше одним з основних і фундаментальних аспектів людського існування. Екоархітектура – не універсальна, вона не намагається стати альтернативою модерної, вона демонструє понятійний зсув у нашому розумінні архітектури.

Ключові слова

архітектура, світогляд, екопоселення, гармонія

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Adams David Abstract for Rudolf Steiner's First Goetheanum asan Illustration of Organic Functionalism Journal of the Society of Architectural Historians 51,2 (June 1992). S.182-204.
  2. Damanhur Philosophy. URL: http://www.damanhur.org/en/art-and-creativity/philosophy (accessed: 23.02.19).
  3. Damanhur. URL: https://wiki.yoga-vidya.de/Damanhur (accessed: Feruary 21.02. 2019).
  4. Damanhur. Artand Creativity. URL: http://www.damanhur.org/en/art-and-creativity (accessed: 22.03.2019).
  5. Debbie Van Schyndel Kasper Redefining Community in the Ecovillage Human Ecology Review, Vol. 15, No. 1, 2008 Society for Human Ecology Ст. 13 (12-24). URL: http://www.humanecologyreview.org/pastissues/her151/kasper.pdf
  6. (accessed: 22.01.2019).
  7. Ramsey George H., Passive energy applications for the built environment. URL: http://www.villagehabitat.com/resources/papers/passive_energy.pdf (accessed: 03.01.2019).
  8. Адорно Т. В. Эстетическая теория. М., 2001.
  9. Алексеенко Александр. Ауровиль – город будущого или куда приводять мечты? URL: https://life-with-dream.org/aurovil-gorod-budushhego-ili-kuda-privodyat-mechty/ (accessed: 03.02.2019).
  10. Архитектура и антропософия /сост. и отв. ред. Анна Соколина. Москва: «Издательство КМК», 2001. 268 с.
  11. Архитектурная концепция Матримандира. Ауровиль. URL: http://auroville.ru/discover/structure/matrimandir/33-arkhitekturnaya-kontseptsiya-matrimandira (accessed: 02.02.2019).
  12. Ауровиль: самый странный город на земле. Жизнь планеты National Geographic Россия. 11 февраля 2016. URL: http://www.nat-geo.ru/planet/844502-aurovil-samyy-strannyy-gorod-na-zemle/( accessed: 02.02.2019).
  13. Бєломєсяцев А. Б. Філософські основи архітектури / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ: ІПСМ АМУ, 2005. 488 с.
  14. Гилман Роберт. Эко-деревни и устойчивые поселения / пер. с англ. Москва, 2000. URL: http://www.seu.ru/cci/lib/books/ecoderevni/index.htm (accessed: 02.02.2019).
  15. Горюнова В. С., Поршнева В. П. «Говорящая архитектура» Рудольфа Штайнера. Архитектура мира. Материалы конф. «Проблемы истории архитектуры». Москва: ВНИИТАГ, 1992. С. 139–144.
  16. Канарский А. С. Диалектика эстетического процесса: Диалектика эстетического как теория чувственного познания. Киев, 1979.
  17. Мардер А. П. Эстетика архитектуры: Теоретические проблемы архитектурного творчества. Москва, 1988.
  18. Підземні храми Даманхур. Livejournal: інтернет-журнал. URL: https://masterok.livejournal.com/2976898.html (accessed: 02.02.2019).
  19. Пучков А. А. Архитектуроведение и культурология: избранные статьи. К., 2005.
  20. Пучков А.А. Поэтика античной архитектуры. Киев, 2008.
  21. Раппопорт А. Г., Сомов Г. Ю. Форма в архитектуре. Проблемы теории и методологии. Москва, 1991.
  22. Сатпрем «Агенда Матери Беседы Матери с Сатпремом». URL: http://integralyoga.ru/yoga/knigi/mother_books/agenda_materi (accessed: 02.02.2019).
  23. Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. Москва: Стройиздат, 1992.
  24. Хайдеггер М. Строить – Жить – Мыслить / за пер. Т. Возняка. Тексты и переводы. Харьков, 1998.
титулка Буд