Анотація

Потреба забезпечення енергоефективності, поряд з необхідністю створення в приміщеннях будівель і споруд належних кліматичних умов, вимагає від проектувальників постійно знаходити найраціональніші варіанти утеплення зовнішніх огороджень стін.

Аграрний ринок в Україні активно розвивається, вже зараз вирощують понад 60 млн т зернових і зернобобових культур. Солома у великих обсягах стане відходом сільськогоспо¬дарського виробництва. Тому процес використання соломи для потреб будівництва стає актуальним.

Сьогодні в усіх частинах світу, де можуть рости рослини і накопичуватись солома, з неї збудовані будинки і споруди, які надійно і ефективно експлуатуються. Це пов’язано передусім із енергоефективністю, потребою використання відходів виробництва та екологічністю житла.

Запропоновано нові конструктивно-технологічні рішення теплоізоляції стін за допомогою використання солом’яних блоків як екологічно чистого будівельного матеріалу низької вартості.

У будівельній практиці щодо технології зведення будівель та споруд із солом'яних блоків можна виділити два основні способи. Перший – це використання додаткового несучого каркасу переважно з дерева, який заповнюється блоками. Другий спосіб полягає в тому, що несучі стіни викладаються безпосередньо із солом'яних блоків. Вибір технології будівництва зазвичай залежить від конкретних місцевих умов.

Самі солом’яні блоки через свою велику деформативність не завжди можуть бути несучим елементом стіни – каркасом споруди. Тому як у світовій практиці, так і в Україні використовують каркасний спосіб будівництва .

На основі вивчення досвіду будівництва, експлуатації та проведених власних експериментальних досліджень пропонуємо конструкцію і технологію влаштування багатошарової стіни із соломи, зміцненої торкретбетоном

Проведені дослідження несучої здатності п’яти фрагментів стіни із солом’яних блоків, зміцненої торкретом, навантажених рівномірно розподіленим навантаженням (рис. 3), перевищили результати несучої здатності теоретичної моделі, і роботи конструкції стіни одноповерхової будівлі показали результат, який складав 153-157 кН/м.п. Руйнування відбулося за рахунок випучування шарів торкрету в середній частині стіни за висотою.

На основі аналізу технологічних процесів виконання та експлуатації солом’яного масиву в шарах торкрету пропонуємо конструкцію і технологічний алгоритм виконання стіни із солом’яних блоків опертям на дерев’яний каркас з однієї сторони, та зміцненої торкретом, з іншої.

Експериментальні дослідження трьох зразків комплексної стіни із солом’яних блоків підтвердили результати несучої здатності теоретичної моделі, показали результати такого діапазону 151-168 кН/м.п. Руйнування комплексної стіни відбулось теж через втрату стійкості шару торкрету, його випучуванням.

Перевага комплексної стіни із солом’яних блоків над багатошаровою із двох шарів торкретбетону полягає в кращій дифузійності стіни і можливості вентилювати солом’яний масив. Процес зведення такої стіни є також дешевшим і зручним у виконанні, і відсутність металевих стрижнів та наявність рівної грані, яку формують дерев’яні стійки, підтверджують це.

Перевага стін із солом’яних блоків, зміцнених торкретбетоном порівняно з класичними варіантами полягає насамперед у їх підвищеній несучій здатності та можливості надійно захистити масив соломи, зокрема і в складних умовах.