УТВОРЕННЯ ТА РОЗКРИТТЯ ТРІЩИН У ПЕРЕРІЗАХ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ КОМБІНОВАНО АРМОВАНИХ СТАЛЕФІБРОБЕТОННИХ БАЛОК

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Вісник ЛНАУ: Архітектура і сільськогосподарське будівництво 2019 №20: 33-37

УТВОРЕННЯ ТА РОЗКРИТТЯ ТРІЩИН У ПЕРЕРІЗАХ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ КОМБІНОВАНО АРМОВАНИХ СТАЛЕФІБРОБЕТОННИХ БАЛОК

В. Білозір, к. т. н.
Львівський національний аграрний університет
А. Подгорецкі, к.т.н
Університет Технологічно-природничий в Бидгощі, Польща

https://doi.org/10.31734/architecture2019.20.033

Анотація

Сталефібробетон має низку переваг порівняно із звичайним залізобетоном ̶ підвищену тріщиностійкість, в'язкість і пружність, більшу витривалість на вібраційні та ударні навантаження, краще опирається стиранню і дії високих температур. Поява нових видів фібрової арматури українського виробництва вимагає додаткових досліджень несучої здатності, жорсткості та тріщиностійкості згинальних комбіновано армованих елементів.

Програмою досліджень передбачено виготовлення та випробування зразків, армованих арматурою Вр-1 (1Ø5) та анкерною фіброю довжиною 50 мм і діаметром 1 мм з коефіцієнтом фібрового армування за об'ємом 0; 0,007; 0,0125 і 0,0018 , за схемою однопрогінної балки, завантаженої зосередженими силами у третинах робочого прогону, що дорівнює 900 мм. Відстань від крайніх розтягнутих волокон до центра ваги стрижня – 15 мм. Контрольованими параметрами під час випробувань були прогини, деформації бетону за висотою перерізу, ширини розкриття нормальних тріщин.

Експериментально встановлено, що для всіх дослідних взірців характерним було практично лінійне зростання прогинів до утворення тріщин. Далі прогини зростали інтенсивніше, особливо у взірцях, які не містили фібрової арматури. Після утворення нормальних тріщин зростала ширина їх розкриття і поступово зменшувалась висота стиснутої зони бетону. Зі збільшенням у взірцях спостерігали менш інтенсивне зниження відносної висоти стиснутої зони бетону аж до руйнування. Збільшення кількості фібри у зразках сприяло зменшенню ширини розкриття нормальних тріщин.

У момент утворення тріщин відносні деформації крайніх розтягнутих волокон бетону дорівнювали в середньому 17•10-5. Зі збільшенням навантаження ці деформації зростали і їх приріст залежав практично лінійно від приросту згинального моменту до рівня навантаження, що дорівнював 85–90 % від руйнівного.

Розроблені пропозиції щодо розрахунку моменту утворення тріщин і ширини їх розкриття.

Ключові слова

сталефібробетон, балка, утворення тріщин, ширина розкриття тріщин, розрахунок

Повний текст

pdf

Посилання

  1. ДСТУ-Н Б. В. 2. 6-218:2016. Настанова з проектування та виготовлення конструкцій з дисперсно-армованого бетону. [Чинний від 2017-04-01]. Вид. офіц. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 32 с.
  2. Билозир В. В. Образование и раскрытие трещин в нормальных сечениях изгибаемых сталефибробетонных элементов на фибре из листа: дис... канд. техн. наук. Москва, 1991. 164 с.
  3. Білозір В. В. Деформаційний метод розрахунку згинальних сталефібробетонних елементів. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер. Теорія і практика будівництва. 2012. № 742. С. 18 – 24.
  4. Білозір В. Деформаційний метод розрахунку прогинів залізобетонних балок за тривалої дії навантаження. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2014. № 15. С. 61 – 68.
  5. Kinash R., Bilozir V. Deformational calculation method of bearing capability of fiber-concrete steel bending elements. Czasopismo Techniczne (Technical Transactions: Architecture). 2014. I. 8- A (15). № 111. P. 49 – 58.
  6. Shmyh R., Bilozir V., Vysochenko A. Сarrying capacity of bending concrete elements reinforced by fibro and stripes taken from used polyethylene terephthalate bottles. International Scientific and Practical Conference World science. 2018. № 2. P. 88 – 93.
  7. Kinash R., Bilozir V., Shmyh R. Suspensibility of Steel Fibre Reinforced Concrete Values with External Ribbed Armature. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2019. № 471 (5). 7 p.
  8. Білозір В. Пропозиції щодо вдосконалення українських норм проектування сталефібробетонних конструкцій. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2018. № 19. С. 38 – 40.
  9. Bilosir W., Krapfenbauer R., Bölcskey E. Festigkeit und Rissfestigkeit der Stahlfaserbetonbiegeelemente mit Fasern aus Blechabfällen. Österreichische Ingenieur-und Architeckten- Zeitschrift. 1995. Jg.140. Nr. 2. S. 38 – 53.
  10. RILEM TC 162-TDF. Test and design methods for steel fibre reinforced concrete. Materials and Structures. 2003. Vol. 36. Р. 560 – 567.
титулка Буд