Вплив систем удобрення на динаміку нестабільних гумусових речовин в короткоротаційних сівозмінах

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 234-237

Вплив систем удобрення на динаміку нестабільних гумусових речовин в короткоротаційних сівозмінах

О. Качмар, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0382-6030
О. Вавринович, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-3466-1432
А. Дубицька, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-5685-0237
О. Дубицький, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0002-8293-4119
М. Щерба, н. с.
ORCID ID: 0000-0002-0773-6382
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.234

Анотація

Наведено результати досліджень впливу традиційної й альтернативної систем удобрення та попередників на закономірності змін лабільних та водорозчинних гумусових речовин під посівами пшениці озимої в коротко ротаційних сівозмінах в умовах двофакторного стаціонарного досліду, закладеного на сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті.

Встановлено, що на процеси трансформації нестабільних гумусових речовин проявляли вплив як попередники, так і системи удобрення. На час сходів культури на неудобрених фонах вищий рівень нагромадження лабільного (354,12 мг/100г ґрунту) та водорозчинного (11,63 мг/100г) гумусу спостерігався після попередника конюшини лучної. Нижчих значень ці показники набували після гороху, відповідно 336,23-й 11,43 мг/100г. Найменшу активність гумусонакопичення (285,34 й 10,85 мг/100г) відзначено після кукурудзи. Вагоме значення у протіканні трансформаційних процесів мали системи удобрення. Рівень їх впливу був значно вищим за попередники. Аналіз динаміки формування лабільних і водорозчинних гумусних сполук показав переваги традиційного органо-мінерального компонування. В початкові фази вегетації культури при безпосередньому внесенні під пшеницю озиму 40 т /га гною та N60Р90К90 мінеральних добрив (одинарна доза) навіть при попереднику пшениця озима забезпечувалось утворення 521,47 мг/100г лабільного та 20,46 мг/100г водорозчинного гумусу. В післядії гною, внесеного в сівозміні під попередники найбільш ефективним було застосування цього ж рівня мінерального живлення після конюшини лучної (відповідно 467,07 й 18,52 мг/100г). Сумісна дія соломи пшениці озимої, післяжнивної редьки олійної як сидеральної культури та половинних доз мінеральних добрив також забезпечила найвищі значення рухомих гумусових речовин в альтернативній системі удобрення (481,12 й 19,55 мг/100г) при повторних посівах пшениці озимої.

Ключові слова

сівозміни, системи удобрення, лабільний гумус, водорозчинний гумус

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Бульо В. С., Сорочинський В. В. Напрями трансформації органічної речовини у сірому лісовому ґрунті під впливом різних систем удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2004. Вип. 46. Ч. 1. С. 36–37.
  2. Вплив біологізованих систем удобрення на біологічну активність та гумусний стан сірого лісового ґрунту за вирощування картоплі в умовах західного лісостепу / А. О. Дубицька та ін. Картоплярство України. 2018. № 1/2 (44-45). С. 58–64.
  3. Дубицький О. Л., Вавринович О. В., Дубицька А. О. Вплив біологізованих систем удобрення на зміну лабільної органічної речовини сірого лісового ґрунту. Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Актуальні проблеми агропромислового виробництва України» (с. Оброшино, 9 лист. 2017 р.). Оброшино, 2017. С. 22–23.
  4. Качмар О. Й., Вавринович О. В. Формування гумусного стану сірого лісового ґрунту під впливом систем основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення. Агрохімія і ґрунтознавство : спец. випуск до IХ з’їзду УТГА: (м. Миколаїв, 30 черв. – 4 лип. 2014 р.). Харків, 2014. С. 263–265.
  5. Кононова М. М. Органическое вещество почвы, его природа, свойства и методы изучения. Москва, 1963. 315 с.
  6. Медведєв В. В. Європейська політика охорони ґрунтів. Вісник аграрної науки. 2008. № 5. С. 5–11.
  7. Молдован В. Г., Квасницька Л. С. Вплив сівозмін і удобрення на вміст гумусу в чорноземі опідзоленому правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2011. № 8. С. 13–16.
  8. Мурзаков Б. Г. О биогеоценозе гумусових веществ. Известия АН СССР: биология. 1973. С. 507–516.
  9. Трус О. М. Зміна лабільної частини гумусу ґрунту після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2013. № 1/2. С. 65–70.
  10. Цвей Я. П. Формування родючості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 56–59.
титулка Агро