Посилання: Агрономія 2019 №23: 225-228
Вплив біодеструктору стерні на поживний режим грунту
А. Панфілова, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-0006-4090
В. Гамаюнова, д. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4151-0299
Миколаївський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.225
Анотація
Дослідження проведені впродовж 2011 – 2015 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Ґрунт дослідних ділянок представлений чорноземом південним залишковослабкосолонцюватим важкосуглинковим на лесах. Дослідженнями встановлено, що в середньому за роки досліджень, до оброблення післяжнивних рештків ячменю ярого та гороху вміст нітратів у шарі грунту 0 - 30 см коливався в межах 7,9 – 9,8 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору – 49,5 – 50,3 мг/кг ґрунту, а обмінного калію – 214, – 254, мг/кг ґрунту. У середньому за роки досліджень, після збирання гороху, порівняно з ячменем ярим, у ґрунті залишається більше на 1,9 мг/кг ґрунту або 19,4% нітратів, на 0,8 мг/кг ґрунту або 1,6% рухомого фосфору та на 40 мг/кг ґрунту або 15,7% обмінного калію.
За обробки післяжнивних решток ячменю ярого та гороху Біодеструктором стерні сумісно з N30, вміст рухомих макроелементів у ґрунті зростає істотніше. Так, у середньому по культурах-попередниках, досліджуваний фактор забезпечив збільшення вмісту нітратів у ґрунті на 4,3 мг/кг ґрунту або 32,6%, рухомого фосфору - на 7,7 мг/кг ґрунту або 13,4%, а обмінного калію - на 36,0 мг/кг ґрунту або 13,3% порівняно з початковими значеннями (до обробки післяжнивних залишків).
Видовий склад культур попередників також позначався на вмісті елементів живлення у досліджуваних шарах ґрунту. Так, у середньому за роки досліджень, через три місяці після обробки післяжнивних решток ячменю ярого Біодеструктором стерні у ґрунті накопичилося 12,6 мг/кг ґрунту нітратів, 53,8 мг/кг ґрунту рухомого фосфору та 253,0 мг/кг ґрунту обмінного калію, а по гороху вміст рухомих NPK в ґрунті збільшився відповідно на 8,7; 12,2 та 11,8%. Таку ж тенденцію спостерігали і у варіантах природного розкладання післяжнивних решток без використання Біодеструктору стерні і азотного добрива.
Ключові слова
Біодеструктор стерні, післяжнивні рештки гороху і ячменю ярого, вміст елементів живлення в ґрунті, рухомі форми азоту, фосфору і калію
Повний текст
Посилання
- Буденный В. А., Полес А. Ю. Солома на удобрение. Земледелие. 1996. №12. С. 52-53.
- Харченко О. В., Прасол В. І., Захарченко Е. А., Сенченко Н. К. Обґрунтування доцільності використання соломи в якості органічного добрива в Сумській області. Вісник Сумського НАУ. Серія «Агрономія і біологія». Випуск 2 (23). 2012. С. 98–101.
- Гамаюнова B. B. Влияние запахивания и сжигания соломы на плодородие почвы и урожай сельскохозяйственных культур. Орошаемое земледелие. 1986. Т. 31. С. 11-16.
- Lazarev A.P., Maisyamova D.R. The decomposition of after harvest residues in chernozem sduring the autumn-spring period and in the annual cycle. Eurasian Soil Science. 2006. Т. 39. № 6. С. 676-682.
- Гамаюнова В. В., Нагорна О. В., Панфілова А. В. Вплив біодеструктору стерні на поживний режим ґрунту. Збірник наукових праць Вінницького НАУ. Серія: сільськогосподарські науки. Випуск 6 (68). 2012. С. 17–22.
- Сайко В. Ф. Використання на удобрення побічної продукції рослинництва в Україні. Землеробство. 2009. № 81. С. 3-10.
- Александрова Л. Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. Л. : Наука, 1980. 288 с.
- Аристовская Т. В. Микробиология процессов почвообразования. Львів : Наука, 1980. 187 с.
- Тюрин И. В. Органическое вещество почв и его роль в почвообразовании и плодородии. Учение о почвенном гумусе. Москва : Сельхозгиз, 1937. 287 с.
- Евдокимова А. Г., Переверзев В. Н., Мозгова Н. П. Трансформация растительных остатков в почве в зоне под. воздействием выбросов алюминиевого завода. Почвоведение. 2013. № 8. С. 1005-1015.
- Андрієнко О., Андрієнко А. У стерні згорають гроші. Пропозиція. 2014. №12. С. 60-62.
- Мілігула О. М., Прокопенко Л. А. Вплив мікробіологічного препарату Байкал на деструкцію пожнивних решток. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового розвитку держави». Київ, 2014. С. 184 – 186.
- Нагорна О. В. Біодеструктор стерні – запорука родючості ґрунтів. Аграрник. 2009. № 5. С. 75-78.
- Сергєєва Ю. О. Вплив деструкторів стерні на розкладання післяжнивних решток пшениці озимої за різних способів заробляння їх у ґрунту в умовах Південного Степу. Стан і перспективи впровадження ресурсоощадних, енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур : матеріали ІІ Міжнар. наук.-прак. конф. Дніпро, 15-16 листоп. 2017 р. С. 106-108.
- Цилюрик О. І. Накопичення післяжнивних решток польових культур у ґрунті сівозмін Степу. Збірник наукових праць ННЦ Інституту землеробства УААН. 2007. №2. С. 40-46.
