Вплив систем удобрення на забезпеченість чорнозему звичайного рухомими формами npk залежно від способів його обробітку

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 212-221

Вплив систем удобрення на забезпеченість чорнозему звичайного рухомими формами npk залежно від способів його обробітку

Я. Погромська, науковий співробітник
ORCID ID: 0000-0001-6784-3633
Лабораторія родючості ґрунтів та ґрунтозахисних технологій ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського»

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.212

Анотація

Визначено, що підвищені норми повного мінерального добрива в зерно-просапній сівозміні за ґрунтово-кліматичних умов східного Степу забезпечують збільшення вмісту нітратів у ґрунті за оранки в середньому за ротацію на 36,1 %, за безполицевого плоскорізного обробітку – на 26,0 %, збільшення вмісту фосфатів на 52,9 % та 60,8 % відповідно, але не виключають ризики негативного впливу на рухомість калію під культурами суцільного посів (особливо за безполицевого обробітку). Удобрення гноєм забезпечує меншу ефективність щодо вмісту нітратів (5,2 % за полицевого та 10,6 % за безполицевого обробітків) та фосфатів (32,4 % за полицевого та 36,3 % за безполицевого обробітків) в ґрунті, але більш високу ефективність щодо рухомості калію (8,2 % за полицевого та 10,5 % за безполицевого обробітків), однак при цьому можливі негативні, особливо на фоні оранки, прояви щодо нітратів та обмінного калію, що виключається при додатковому внесенні повного мінерального добрива, чим забезпечується максимальна ефективність у формуванні рівня основного мінерального живлення (48,7 % за полицевого та 35,0 % за безполицевого обробітків щодо нітратів, – 78,8 % та 83,0 % відповідно фосфатів і 14,4 % та 16,9 % відповідно калію). Солома ефективна тільки у системі з повним мінеральним добривом і забезпечує достатньо високі збільшення рухомості в ґрунті основних елементів живлення (48,1 % за полицевого та 24,2 % за безполицевого обробітків щодо нітратів, – 53,0 % та 57,2 % відповідно фосфатів і 11,0 % та 6,5 % відповідно калію), однак, не виключаючи можливість негативних проявів відносно калію.

Ключові слова

нітрати, фосфати, обмінний калій, оранка, безполицевий плоскорізний обробіток ґрунту, органічні та мінеральні добрива

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Моніторинг агрохімічних властивостей чорноземів Дніпропетровської області за інтенсивного їх використання / С. І. Жученко та ін. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2008. № 2. С. 21-24.
  2. Черников В. А. Агроэкология. Москва: Колос, 2000. 536 с.
  3. Муратов М. Р. Влияние длительного применения удобрений и химических мелиорантов на агрохимическое состояние почв и урожайность сельскохозяйственных культур в условиях Предкамья республики Татарстан: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. Казань. 2015. 20 с.
  4. Минеев В. Г. Агрохимия. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Изд-во МГУ, Изд-во «КолосС», 2004. 720 с.
  5. Кравченко Р. В., Тронева О. В. Влияние минеральных удобрений и минимальной основной обработки почвы на урожайность гибридов кукурузы в условиях неустойчивого увлажнения в центральном Предкавказье. Агрохимия. 2012. № 7. С. 28–31.
  6. Вплив різних систем обробітку ґрунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур Південного Степу України / Сніговий В. С. та ін. Агрохімія і ґрунтознавство. 1998. № 59. С. 160–168.
  7. Бомба М. Я. Зміна родючості темно-сірого лісового ґрунту і продуктивність культур сівозміни під дією обробітку, удобрення і гербіцидів. Вісник аграрної науки. 1996. № 7. С. 11–14.
  8. Влияние органических удобрений и органических остатков на микрофлору почвы. Зооинженерный факультет МСХА. URL: http://www.activestudy.info/vliyanie-organicheskix-udobrenij-i-organicheskix-ostatkov-na-mikrofloru-pochvy/ (дата звернення: 17.04.2019).
  9. Войнова-Райкова Ж., Ранков В., Ампова Г. Микроорганизмы и плодородие. Москва: Агропромиздат, 1986. 120 с.
  10. Емцев В. Т. Микробы – мастера плодородия. Москва: Изд-во Сельское хозяйство, 1963. 32 с.
  11. Талызин В. В. Влияние средств химизации на урожайность и качество зерна овса в условиях техногенного загрязнения / В. В. Талызин // Агроэкологические аспекты устойчивого развития АПК: Материалы VII Международной научной конференции. Брянск : Издательство Брянской ГСХА, 2010. С. 309–313.
  12. Maguire RO1, Kleinman PJ, Dell CJ, Beegle DB, Brandt RC, McGrath JM, Ketterings QM. Manure application technology in reduced tillage and forage systems: a review. J Environ Qual. 2011 Mar-Apr;40(2):292–301.
  13. Keeney, D. R. 1982. Nitrogen management for maximum effi ciency and minimum pollution. p. 605–649. In F.J. Stevenson (ed.) Nitrogen in agricultural soils. Agron. Mongr. 22. ASA, CSSA, and SSSA, Madison, WI.
  14. Kleinman, P. J. A., A. N. Sharpley, B. G. Moyer, and G. F. Elwinger. 2002. Eff ect of mineral and manure phosphorus sources on runoff phosphorus. J. Environ. Qual. 31:2026–2033.
  15. Sharpley, A. N. 2003. Soil mixing to decrease surface stratification of phosphorus in manured soils. J. Environ. Qual. 32:1375–1384.
  16. Примак І. Д., Панченко О. Б. Вплив механічного обробітку ґрунту та удобрення у спеціалізованій зернопросапній сівозміні Центрального Лісостепу України на агрофізичні властивості чорнозему типового. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2015. № 6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_6_11.
  17. Шикула Н. К., Назаренко Г. В. Минимальная обработка чернозёмов и воспроизводство их плодородия. М. : Агропромиздат. 1990. 320 с.
  18. Носко Б. С. Ефективне використання місцевих сировинних ресурсів – запорука підвищення родючості ґрунтів за сучасних умов. Вісник аграрної науки. 1998. № 11. С. 5–10.
  19. Роль добрив у підвищенні ефективності землеробства в посушливих умовах. Носко Б. С. та ін. Вісник аграрної науки. 2000. № 5. С. 11–15.
  20. Лазарев Н. М., Перцева А. Н. Условия корневого питания растений, создающиеся на стадии переработки растительных остатков. В кн. : Использование микроорганизмов для повышения урожая с.-х. культур. Ленинград: Колос, 1966. С. 23–27.
  21. Мишустин Е. Н., Ерофеев Н. С. Природа токсических соединений разлагающейсяв почве соломы. Микробиология. 1966. Вип. 1. С. 150–154.
  22. Сидорова В. В. Влияние соломы на микрофлору почвы / В. В. Сидорова. В кн.: Микробиология земледелия. – Ленинград: 1970. 176 с.
  23. Тулин А. С., Соломатенко В. С. Удобрения соломой и урожай озимой пшеницы в предгорном Крыму. Агрохимия. 1974. № 4. С. 41–4.
  24. Царенко О. М. Еколого-економічне обґрунтування інтенсифікації землеробства. Вісник аграрної науки. 1999. № 6. С. 11–17.
  25. Фурманець М. Г., Фурманець Ю. С. Вплив способів обробітку ґрунту за використання соломи на урожайність ячменю ярого. Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур сільськогосподарських культур. Тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (29 березня 2018 р., м. Київ). Вінниця: Нілан-ЛТД, 2018. C. 45–46.
титулка Агро