Анотація

Простежено розвиток ґрунтознавства й агрохімії в Львівському національному аграрному університеті упродовж ХІХ, ХХ і ХХІ століть. Наведено імена та основні доробки фундаторів наукової школи цих сфер знань, які працювали в Дублянах. Кафедра агрохімії в Дублянах, як самостійна структура, створена 1919 року при рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки. Засновником і першим її офіційним завідувачем до 1923 р. був проф. Мар’ян Гурський. 1946 року, коли був відновлений у Дублянах вищий навчальний заклад – Львівський сільськогосподарський інститут, кафедру агрохімії очолив доцент Михайло Борисович Гіліс. На кафедру прийшли працювати доцент Григорій Овксентійович Андрущенко, асистент, а з 1952 року доцент Іван Миколайович Гоголєв та ін.

На тлі етапів становлення університету відслідковано віхи зміцнення й розширення наукової та матеріальної бази ґрунтознавства й агрохімії. Вказано дату й обставини заснування спеціальної кафедри, описана наукова доля її фундатора – професора Мар’яна Гурського. Описано до- і післявоєнний періоди розвитку кафедри ґрунтознавства й агрохімії, вклад її завідувачів і працівників у науку й освіту Західної України.

В історичному контексті росту чисельності людської популяції на Землі показано глобальне значення ґрунтознавства й агрономічної хімії для підтримання продовольчої безпеки людства. Невиснажливе землекорис¬тування й отримання високих врожаїв продовольчих культур немислиме без синтезу чи видобутку й застосування мінеральних добрив. Проаналізовані сучасні тенденції та перспективи сучасних ґрунтознавства й агрохімії. З’ясовано, що кількість мінеральних добрив, які сьогодні цілеспрямовано вносять на один гектар угідь, у різних країнах різна. Розвинуті країни тепер звертають більшу увагу на внесення органічних добрив та вирощування екобезпечної органічної продукції. Обсяги внесення органіки в ґрунт повинні зростати, оскільки аграрії усього світу нарешті побачили негативний вплив суто мінерального удобрення угідь як з позиції агрохімії, так і з позиції органічного землеробства й екобезпечного харчування. Системи точного та мікроелементного листкового підживлення культур будуть удосконалюватися, а форми добрив для підживлення змінюватимуться. Внесення добрив підчас вегетації разом з обробкою пестицидами буде практикуватися щораз системніше.