Посилання: Агрономія 2019 №23: 170-172
Грибні хвороби сої в умовах навчально-наукового центру Львівського національного аграрного університету
Ю. Голячук, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0002-2890-164X
Г. Косилович, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-5908-3312
Львівський національний аграрний університет
https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.170
Анотація
Останніми роками спостерігаємо зміни в структурі культур, які вирощують на території України. Однією з культур, що поступово займає все більші площі, є соя. Ця зернобобова культура володіє здатністю накопичувати за короткий проміжок часу велику кількість білка, який є збалансованим за амінокислотним складом. На сьогодні соя визнана стратегічною культурою у світі. Збільшення площ під будь-якою культурою, в тому числі й соєю, призводить до змін у фітосанітарному стані посівів, оскільки відбувається накопичення збудників хвороб, що зберігаються в ґрунті на рослинних рештках. Дослідженнями, проведеними в умовах Навчально-наукового центру Львівського національного аграрного університету у 2017–2018 рр., визначено структуру хвороб сої та їхній розвиток на рослинах. Домінуючими у посівах сої виявилися хвороби грибної етіології – 90,6 %. Також були виявлені бактеріальні (2,8 %) та вірусні (1,2 %) хвороби. Серед грибних хвороб основними були: септоріоз, аскохітоз, альтернаріоз, церкоспороз, пероноспороз, антракноз, біла гниль, фузаріоз. Найбільша частка в структурі хвороб належала пероноспорозу – 6,5 % та септоріозу – 5,5 %, найменша – аскохітозу, фузаріозу, антракнозу й церкоспорозу – 3,7–4,0 %. На перших етапах розвитку рослин сої спостерігали лише поодинокі ознаки пероноспорозу. Найбільшого ж розвитку хвороби набули в період бутонізації – цвітіння. При цьому сприятливішими для розвитку хвороб виявилися умови вегетаційного періоду 2018 р., ніж 2017 р. Так, розвиток основних хвороб сої у 2017 р. коливався в межах від 2,9 % до 5,8 %, тоді як у 2018 р. – 4,1–7,2%. Найвищі показники розвитку в умовах обох років досліджень відмічено для пероноспорозу – 5,8 % у 2017 р. і 7,2 % у 2018 р. та септоріозу – 4,3 % і 6,6 % відповідно. Найменші показники розвитку в умовах 2017 р. відмічено для аскохітозу, а у 2018 р. – для фузаріозу та антракнозу. Для виявлення змін у структурі хвороб сої та показників їхнього розвитку необхідно проводити подальший моніторинг.Ключові слова
соя, хвороба, мікози, структура хвороб, частка хвороби, розвиток хвороби
Посилання
- Дерев’янський В. П. Біологізація живлення та захисту сої від хвороб. Карантин і захист рослин. 2012. № 3. С. 6–8.
- Козаренко Д. О. Ефективність використання гумінових препаратів проти хвороб сої. Карантин і захист рослин. 2017. № 4–6. С. 12–14.
- Методики випробування і застосування пестицидів / С. О. Трибель та ін. ; за ред. С. О. Трибеля. Київ: Світ, 2011. 448 с.
- Поліщук С. В. Вплив агротехнічних заходів на ураженість сої бактеріозами. Карантин і захист рослин. 2013. № 8. С. 1–4.
- Прус Л. І. Вплив агротехнічних заходів на біологічну активність ґрунту, стійкість проти хвороб та продуктивність сої. Карантин і захист рослин. 2016. № 7. С. 4–8.
- Сергієнко В. Г., Миколаєвський В. П., Козаренко Д. О. Вплив обробки насіння на розвиток рослин та продуктивність сої. Карантин і захист рослин. 2015. № 5. С. 4–7.
- Сергієнко В. Г., Миколаєвський В. П. Моніторинг хвороб сої в Лісостепу України. Карантин і захист рослин. 2014. № 10–11. С. 9–11.
- Barros G. G., Oviedo M. S., Ramirez M. L., Chulze S. N. Safety aspect in soybean food and feed chains: fungal and mycotoxins contamination. Soybean – Biochemistry, Chemistry and Physiology. 2011. P. 7–20.
- Hameed A. A. A., Ayesh A. M,. Mohamed M. A. R., Mawla H. F. A. Fungi and some mycotoxins producing species in the air of soybean and cotton mills: a case study. Atmospheric Pollution Research. 2012. T. 3, vol. 1. P. 126–131. DOI: 10.5094/APR.2012.012.